Преподобний Макарій Великий народився в Єгипті близько 301 року. З любов’ю і послухом послужив він своїм батькам аж до їх старості, виконуючи заповідь про шанування батьків, і після кончини батька й матері став абсолютно вільним від життєвих турбот. Під керівництвом досвідченого старця-інока преподобний Макарій став жити у безмовності та тяжко працювати фізично. Спочатку він оселився в пустельному місці недалеко від селища, де жив, потім переселився на Нітрійську гору в Фаранській пустелі.
Проживши три роки самітником, він пішов до преподобного Антонія Великого († 356 р), батька єгипетського чернецтва, про якого чув, ще живучи в миру, і горів бажанням його бачити. Преподобний авва Антоній із любов’ю прийняв блаженного Макарія, який став його відданим учнем і послідовником. Зі святим Антонієм преподобний Макарій жив довгий час, а потім, за його порадою, віддалився в Скитську пустелю (у північно-західній частині Єгипту) і там настільки просіяв своїми подвигами, що його стали називати "юнаком-старцем", так як, ледь досягнувши тридцятирічного віку, він проявив себе досвідченим, зрілим ченцем. Тут преподобному Макарію доводилося день і ніч боротися з бісами, і вони волали, що не можуть перемогти його, тому що він має велику зброю – смиренність.
Коли святому виповнилося 40 років, він був рукопокладений у сан священика і поставлений настоятелем (аввою) іноків, що жили в Скитській пустелі. У ці роки преподобний Макарій часто відвідував Антонія Великого, отримуючи від нього житейські настанови під час духовних бесід. Разом із двома іншими учнями святого Антонія преподобний Макарій сподобився бути присутнім при блаженній кончині його, і як найцінніший скарб, отримав палицю преподобного Антонія, яким той підтримував у дорозі своє немічне тіло, пригнічене старістю і подвигами посту. Разом із цією палицею преподобний Макарій прийняв сутність і дух Антонія Великого, як колись сприйняв такий дар пророк Єлисей після Іллі-пророка. Силою його духу преподобний Макарій творив багато дивних чудес. Одного разу преподобний розмовляв із черепом головного язичницького жреця, який розповідав про свої муки і про ще тяжчі, що спіткали тих, хто пізнав ім’я Боже, але відкинув Його та заповідей Його не дотримувався.
Через численність народу, який приходив до нього, преподобний Макарій мав обмаль часу, щоб на самоті віддаватися богомислію. Тому він викопав під своєю келією глибоку печеру, завдовжки близько півстадії, куди і переховувався від відвідувачів, які увесь час порушували його спокій і молитву. Преподобний Макарій досяг такої досконалості в ходінні перед Богом, що за його молитвою Господь воскрешав померлих. Незважаючи на висоту досягнутого, він продовжував зберігати незвичайну смиренність.
У роки царювання імператора Валента-аріанина (364 – 378) преподобний Макарій Великий разом із преподобним Макарієм Олександрійським піддався переслідуванню з боку аріанського єпископа Луки. Обох старців схопили і, посадивши на корабель, відвезли на пустельний острів, де жили язичники. Там, за молитвами святих, отримала зцілення дочка жреця, після чого сам він і всі жителі острова прийняли Святе Хрещення. Дізнавшись про все, що трапилося у засланні, аріанський єпископ засоромився і дозволив старцям повернутися у свої пустелі. Лагідність, смиренність і милосердя преподобного перетворювали душі людські. 60 років провів святий Макарій у мертвій для світу пустелі. Найбільше часу преподобний проводив у бесіді з Богом, часто перебуваючи в стані духовного захоплення. Свій багатий подвижницький досвід авва втілив у глибоких богословських творіннях. 50 бесід і 7 подвижницьких слів залишилися дорогоцінною спадщиною духовної мудрості преподобного Макарія Великого. Вище благо і мета людини – поєднання душ з Богом, – основна думка в творах преподобного Макарія.
Святий подвижник дожив до 97 років, незадовго до кончини († бл. 390 – 391) йому з’явилися преподобні Антоній і Пахомій, які повідомили радісну звістку про близький перехід його в блаженні небесні обителі. Преподобний почав приготування до своєї смерті. Через дев’ять днів преподобному Макарію з’явився Херувим із сонмом Ангелів. Коли блаженна душа преподобного була взята Херувимом і піднеслася з ним на небо, деякі з отців мисленними очима бачили, що повітряні біси стояли віддалік, не насмілюючись навіть наблизится, і волали, що уникнув їх святий Макарій.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
