Священномученика Зіновiя, єпископа Егейського, i сестри його мучениці Зіновiї.
Апостолів від 70-ти. Мучениці Анастасії Солунської.
Озерянської ікони Божої Матерi
Священномученик Зиновій, єпископ Егейський, і сестра його Зиновія
Священномученик Зиновій, єпископ Егейський, і сестра його Зиновія перетерпіли мученицьку смерть у 285 році в Килікії. Вони з дитинства прийняли святу християнську віру від своїх батьків і вели благочестиве цнотливе життя. У зрілому віці, не будучи сріблолюбними, роздали вони всоє майно убогим. За благочестиве і святе життя Господь нагородив Зиновія даром зцілення різноманітних недугів. Він був обраний на єпископа християнської общини в Кілікії.
Перебуваючи в святительському сані, святий Зиновій ревно розповсюджував християнську віру серед язичників. Коли імператор Діоклетіан ( 284-305 рр.) почав гоніння на християн, єпископ Зиновій був першим схоплений і приведений на суд до правителя Лісія. " Я буду говорити з тобою коротко, - сказав Лісій святителю, - пропоную тобі: життя – якщо поклонишся нашим богам, і смерть – якщо не поклонишся". Святий відповів: " Це тимчасове життя без Христа не є життям, але смертю; я краще хочу перетерпіти тимчасові страждання за мого Сотворителя, а потім з Ним вічно жити, аніж відмовитись від Нього заради тимчасового життя, а потім вічно страждати в пеклі".
За наказом Лісія, святителя прибили до хреста і почали катувати. Сестра єпископа, бачачи страждання брата, забажала розділити долю його. Вона безстрашно сповідала перед гонителями свою віру в Христа, за що була віддана на муки.
Силою Божою залишившись живими після катувань на розпеченому одрі і в киплячому котлі святі були усічені мечем. Пресвітер Гермоген таємно поховав тіла святих мучеників.
Мучениці Анастасії Солунської.
Вона в дитинстві втратила батьків, і її взяла під своє заступництво настоятелька одного з жіночих монастирів. Ігуменя Софія виховала Анастасію в гарячій вірі. Багато знатних римлян просили її руки, але дівчина всім відмовляла, залишаючись нареченою Христовою. У той час імператор Декій жорстоко переслідував християн. Язичники витягнули святу з монастиря. Її звинуватили в тому, що вона зневажає багатих женихів і шанує за Бога розіп'ятого Христа. Воєначальник Пров повелів їй принести жертву ідолам, але Анастасія відмовилася. Мученицю піддали лютим тортурам. Народ, бачачи нелюдські знущання над святою, збунтувався, і правителі міста змушені були припинити тортури, обезглавивши мученицю.
Озерянської ікони Божої Матерi
Недалеко від Харкова, у Преображенському Курязькому монастирі зберігався чудотворний образ Божої Матері Озерянської. За переказами, образ був знайдений у кінці XVI століття біля села Озеряни - звідси й назва ікони; згодом на цьому місці виникла обитель, також отримала назву Озерянської.
Розповідають, що якийсь український селянин косив траву і розсік образ Божої Матері косою навпіл... Усвідомивши, що його вчинок, нехай і не умисно, страшний для нього і для оточуючих, людина підняв дві половини ікони, з благоговінням помістив у себе в молитовному кутку, запалив перед нею свічку, а вранці знайшов ікону цілою, залишився лише тонкий слід від розтину.
У 1794 році Озерянська ікона була перенесена в Курязький монастир, а після його закриття 8 років перебувала в харківській Покровській церкві. На початку XIX століття монастир був відновлений, і святу ікону Божої Матері за проханням братії повернули в обитель.
На поклоніння до цього чудотворного образу приходили безліч прочан з Харкова і навколишніх селищ, де від неї по гарячим молитвам віруючих відбувалися численні зцілення хворих. 30 вересня кожного року, починаючи з 1843, чудотворний образ Пресвятої Богородиці хресним ходом переносився в місто Харків, де знаходився всю зиму, а 22 квітня таким самим шляхом повертався в монастир.
Озерянська ікона була прикрашена дорогою ризою з червоного золота старовинної роботи, написана на полотні древнім малоросійським стилем. У роки богоборства Озерянська ікона Божої Матері, яка вважається покровителькою Харкова і всього Слобідського краю, була загублена. Зберігся лише список, зроблений за всіма церковними канонами і який має, за словами священнослужителів, таку саму чудотворну силу, як і оригінал.
