Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

12 жовтня
Преподобного Киріака, пустельника
Преподобного Феофана Милостивого

Преподобний Киріак пустельник.



Преподобний Киріак народився в Коринфі в сім’ї пресвітера соборної церкви Іоанна і його дружини Євдоксії. Єпископ Коринфський Петро, його родич, бачачи, що Киріакросте тихим і благорозумним оторком, поставив йогочитцем в церкві. Постійне читання Священного Писання пробудило в йогодуші любов до Господа і прагнення до непорочного, богоугодного життя. Одного разу коли юнаку не було ще 18-ти років, під час церковної служби він був так глибоко вражений словами Євангелія: " Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе і візьме хрест свій і йде за Мною"( Мф.16,24), що відразу незаходячи додому, тємно пішов на пристань, сів на корабель і вирушив до Єрусалиму. Відвідавши святі місця, Киріак декілька місяців пробув в монастирі неподалік від Сиона в послусі в ігумена авви Євсторгія і з його благословіння вирушив до пустельної Лаври преподобного Євфимія Великого. Преподобний Євфимій, передбачаючи в юнакові великі Божі даррування, постриг його в чернечий образ і направив під керівництво преподобного Герасима, який подвизався на Йордані в обителі святого Феоктиста. Святий Герасим, бачачи, молодість Киріака, наказав йому жити в постійному спілкуванні з братією. Молодий інок старанно виконував монастирські послухи, старанно молився, мало спав, їжу приймав через день, споживаючи лише хліб і воду. У Великий піст святий Герасим, відходячи за звичаєм в пустелю Рува, щоб повернутись до обителі в Неділю Ваій, став брати з собою Киріака. В повному усамітненні подвижники поглиблювали свої труди. Преподобний Герасим кожну неділю причащав свого ученика Святих Таїн. Після упокоєння преподобного Герасима 27-літній інок Киріак повернувся до Лаври преподобного Євфимія, та його вже не було серед живих.. Преподобний Киріак вблагав для себе самітницьку келію і там подвизався в безмовності протягом 10-ти років. В 37 років він був висвячений в сан диякона. Коли між монастирямипреподобного Євфимія і преподобного Феоктиста відбулось розділення, святий Киріак відійшов до Сукійського монастиря преподобного Харитона. Через декілька років преподобний Киріак був рукоположений на пресвітера і призначений канонархом і трудився на цьому послусі 18 років. В обителі святого Харитона преподобний Киріак провів 30 років. Найсуворіший піст і повна незлобливість вирізняли преподобного Киріака навіть серед аскетів – подвижників Лаври. Кожної ночі він читав в келії Псалтир, перериваючи читання лише для того, щоб йти в храм на полуношницю, спав подвижник дуже мало. Коли преподобному виповнилось 70 років, він вирушив до пустелі Натуфа, взявши разом з собою свого ученика Іоанна. В пустелі відлюдники споживали лише гіркі трави, які за молитвами преподобного Киріака ставали придатними для споживання. Через п’ять років про пустельників дізнався один із жителів і привів до них свого біснуватого сина, і святий Киріак зцілив його. З того часу багато людей почало приходити до преподобного зі своїми нуждами, але він шукав повног усамітнення і віддалився в пустелю Рува, де пробув ще п’ять років. Однак і сюди до нього приходили хворі і біснуваті. І преподобний зціляв їх хресним знаменням та молитвою. У 80-тилітньому віці преподобнийоселяється в пустелі Сусаким. Через сім років до нього прийшли братія з Сукійського монастиря, просячи в нього духовної помочі під час голоду і смертоносної зарази. Вони благали святого Киріака повернутись в обитель, і він оселився в печері, де колись подвизався преподобний Харитон.

Преподобний Киріак надав велику поміч Церкві у боротьбі з єресю оригенитів, Укладач Житія преподобного Киріака, монах Лаври преподобного Євфимія Кирил, був свідком того, як преподобний передбачив близьку смерть єресеначальників Нона і Леонтія, що невдовзі відбулося, і єресь перестала розповсюджуватись. Сама Пресвята Богородиця призивала преподобного Киріака зберігати в чистоті Православне вчення. На 99 році життя преподобний Киріак знову відійшо в Сусаким і там жив зі своїм учеником Іоанном. В пустелі преподобному служив величезний лев, який охороняв його від розбійників, але не чипав братії і їв з рук преподобного. Одного разу під час літньої жари висохла вся вода в ямі, куди пустельники взимку а другогоджерела води не було. Преподобний Киріак помолився, і вмить у пустелі пройшов рясний дощ, що наповнив яму водою. За два рокидо смерті преподобний Киріак повернувся в монастир і знову оселився в печері преподобного Харитона. До кінця життя праведний старець зберігав бадьорість. Перед упокоєнням преподобний Киріак закликав братію, благословив всіх і з молитвою тихо відійшов до Господа, проживши, тут на землі, 109 років.

Преподобний Феофан Милостивий



Преподобний Феофан був жителем Сирійського міста Гази. Він був дуже добрим і милосердним, приймав подорожніх, допомагав бідним, хворим, і все своє майно витратив на допомогу ближнім, а сам залишився убогим. Про втрату майна святи зовсім не шкодував, але на нього чекало більше випробування: він втратив здоров’я і хвороба причиняла йому великі страждання. Тіло його сталонабрякати, розкладатись і смердіти. Але і це випробування преподобний терпів благодушно, за все дякуючи Богу. Коли він помирав, почалась страшна буря, і жінка його була в скорботі, що не зможе навіть поховати його, як належить. Святий втішив її: Не плач, жоно, до цих пір продовжувались випробовування, але ось наступає помилування від Милосердного Бога, тому що в час моєї кончини припиниться, з волі Божої буря". Так і сталося: як тільки він передав душу Господу, настала тиша. Після смерті тіло святого Феофана повністю очистилось від ран і гною і стало благоухати, виточуючи благодатне цілюще миро.