Передсвято Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Пам’ять оновлення (освячення) храму Воскресiння Христового в Єрусалимi
У день пам'яті Оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі згадуються урочистості з нагоди освячення храму Воскресіння Христового, спорудженого рівноапостольним Костянтином Великим і матір'ю його рівноапостольною царицею Оленою. Свято це ще називається в народі "Воскресінням словущим" і означає, що він на словах, або має славу, Воскресіння, на відміну від Свята Світлого Христового Воскресіння і відноситься саме до освячення храму на честь Воскресіння Христового.
Історія спорудження цього храму така. Після добровільних страждань і Хресної смерті Господа і Спаса нашого Ісуса Христа священне місце Його страждань довго зневажалося язичниками. Коли римський імператор Тит у 70 році завоював Єрусалим, він розорив місто і зруйнував храм Соломона на горі Моріа, не залишивши там каменя на камені, як про це передбачив ще Спаситель у розмові з учнями (Мк. 13, 1 - 2). Пізніше ревний язичник, імператор Адріан (117 - 138), побудував на місці розореного Титом Єрусалиму нове місто, яке назвав своїм ім'ям - Елі-Адріан і заборонив називати місто колишнім ім'ям. Святий Гріб Господній він наказав засипати землею та камінням і на тому місці поставив ідола, а на Голгофі, де був розіпнутий Спаситель, в 119 році побудував храм, присвячений богині Венері. Перед статуєю її приносилися жертви демонам і здійснювалися язичницькі обряди, які супроводжувалися блудом. У Віфлеємі, на місці, де народився Спаситель від Пречистої Діви, безбожний цар поставив ідола Адоніса. Все це він робив навмисно, щоб люди зовсім забули про Христа Спасителя і ніколи більше не згадували місць, де Він жив, навчав, постраждав і воскрес у славі. Коли на царство вступив рівноапостольний Костянтин Великий (306 - 337), перший з римських імператорів визнав християнську релігію, він разом зі своїм благочестивим матір'ю царицею Єленою вирішив оновити місто Єрусалим та на місці страждання і Воскресіння Господа Ісуса Христа спорудити новий храм, очистити від кепських язичницьких культів місця, пов'язані з пам'яттю Спасителя, і знову усі їх освятити. Благовірна цариця Єлена відправилася до Єрусалиму з великою кількістю золота, а рівноапостольний Костянтин Великий написав листа Патріарху Макарію I (313 - 323), в якому просив його всіляко сприяти святій справі поновлення християнських святинь. Прибувши в Єрусалим, свята цариця Єлена знищила всі ідольські капища, очистила місто від язичницьких ідолів і освятила осквернені місця. Вона палала бажанням відшукати Хрест Господа нашого Ісуса Христа і наказала розкопати місце, де стояв храм Венери. Там був виявлений засипаний Гріб Господній і Лобне місце, неподалік від якого були знайдені три хрести і цвяхи. Щоб визначити, який з трьох хрестів належав Спасителю, Патріарх Макарій звелів покладати хрести по черзі на покійного, якого проносили повз до місця поховання. Як тільки Хрест Христовий торкнувся померлого, він одразу ожив. З безмежною радістю благовірна цариця Єлена і патріарх Макарій високо підняли Животворчий Хрест і показали Його всім людям.
Свята цариця негайно приступила до побудови великого храму, який включив у свої стіни місце розп'яття Спасителя - Голгофу і Гріб Господній, що знаходилися на невеликій відстані один від одного, як про це пише святий апостол і євангелист Іоанн Богослов: "На тому місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад і в саду новий гріб, в якому ще ніхто не лежав; там поклали Ісуса в п'ятницю юдейську, тому що Гробниця була поблизу "(Ін19., 41 - 42). Храм Воскресіння будувався 10 років, і свята цариця Єлена не дожила до завершення будівництва. Повернувшись до Константинополя, вона померла в 327 році. За час свого перебування в Єрусалимі благовірна цариця побудувала храми у Віфлеємі, на Оливній горі, в Гефсиманії і в багатьох інших місцях, пов'язаних з життям Спасителя і подіями Старого Завіту.
Закінчення споруди Новозавітного храму Воскресіння Христового, названого "Мартиріон", на спомин Хресних страждань Спасителя, збіглося з проходженням 1-го Тирського Собору і з тридцятиріччям царювання рівноапостольного імператора Костянтина. Тому освячення храму Воскресіння, що відбулося 13 вересня 335 року, було особливо урочистим. В освяченні храму брали участь ієрархи Християнської Церкви з багатьох країн: Віфінії, Фракії, Кілікії, Кападокії, Сирії, Месопотамії, Фінікії, Аравії, Палестини, Єгипту. На торжество оновлення були запрошені отці Тирського Собору, який щойно закінчився. У той же день було освячене все місто Єрусалим. Пам'ять цієї знаменної події отцями Церкви була встановлена 26 вересня.
