З дитинства Флора Лучич із села Костинці на Сторожинеччині була дівчинкою бойовою, навіть безстрашною, любила хлопчачі ігри та хотіла займатися карате. Мама на карате не пустила, адже це не дівчачий вид спорту. Та подорослішавши, Флора почала займатися панкратіоном.
– Я з дитинства любила хлопчачі ігри. П’ять років тому, у 2013-му, вступила на факультет фізкультури та здоров’я людини ЧНУ. Тоді вирішила, що буду займатися якимось спортом. Ним став панкратіон.
"У мене досі мурашки по тілі"
Спонукав Флору обрати саме такий вид спорту її односельчанин.
– Про панкратіон я почула від свого односельчанина Андрія Мангера, який на той момент уже був майстром спорту України. У мене очі засвітилися, і я подумала: ми з одного села, він зміг досягнути таких результатів, чим я гірша, у мене також вийде.
– Мені сподобалося, що у панкратіоні можна робити все: там великий вибір технік. Я з перших занять загорілася, мене потягнуло туди, і я зрозуміла, що це моє, – каже дівчина.
–Я навіть не могла подумати, що стану майстром спорту, чемпіонкою світу. Для мене це був просто космос, я навіть не могла про таке мріяти. На початку просто хотіла виступати, випробувати себе. Після того ж, як почала отримувати результати з перших змагань, чемпіонатів області, України, я ввійшла в азарт. З кожним разом не хочеться опускати планку, а йти далі, – каже.
На чемпіонатах світу Флора змагалася тричі. Досі, коли розповідає про перший свій чемпіонат, Флора відчуває захоплення.
– Я пам’ятаю свій фінальний бій. Це була досить сильна суперниця з Росії. Спочатку я в неї вигравала, а потім вона почала мене випереджати по балах. І от на останніх секундах я роблю їй свій фірмовий больовий удар і вириваю перемогу. Це було дуже класно. У мене досі мурашки по тілі, коли пригадую, як підняли мою руку і сказали, що я – чемпіонка.
– Найважче – це емоційний тиск. Коли ти їдеш на чемпіонат світу вперше, від тебе не вимагається багато, адже розуміють, що ти новачок. Ти їдеш, аби спробувати себе, свої сили. А от після того, як ти отримав звання, титул, то маєш захистити його. Із кожним разом планку потрібно підтримувати і підвищувати. Через це важко насамперед морально і психологічно. Бо з кожним наступним разом від тебе очікують більше і більше, – каже Флора.
На успіхи Флору надихають фільми про відомих талановитих спортсменів.
– Мене надихають фільми, особливо ті, що зняті за реальними подіями, про спортсменів, які фактично були ніким, а стали видатними. Після такого ти починаєш вірити і в те, що і у тебе все вийде, – розповідає дівчина.
Флора пригадує свої перші змагання в області.
– Мій тренер Юрій Наконечний, після чотирьох місяців занять панкратіоном допустив мене до змагань в області. Пам’ятаю свій перший бій, це була дівчинка з Хмельницького, досить досвідчена. Тоді тренера не було, натомість були мої одноклубниці. Вони мене підтримували, добре налаштували. Я знала кілька прийомів, якими і користувалася. У результаті я виграла бій із результатом 11:03 і здобула друге місце.
Флора розповідає, як потрапила на чемпіонат світу.
– Відбір відбувається восени – чемпіонат України і потім навесні – кубок України. За результатами цих двох змагань і відбирають, хто поїде на чемпіонат Європи, а потім – світу. Я взяла участь у чемпіонаті України, де показала себе доволі непогано. Через чотири місяці поїхала на кубок України. Там відбувся мій перший фурор. Я виграла фінал у потужної дівчинки, яка змагається у боях без правил. Тоді тренер збірної України мене і помітив.
Через тиждень після цього чемпіонату тренер Флори підійшов до неї із пропозицією.
– Я була на тренуваннях, аж раптом тренер підходить і каже, що є серйозна розмова. Повідомляє мені, що подзвонили зі збірної України і сказали, що мене до неї взяли під другим номером, і я їду на чемпіонат Європи в Грузії. Я дуже тішилася, адже за кордоном ще жодного разу не була. Але потрібні були фінанси, адже спонсорів потрібно шукати самостійно. Силами моєї мами, тренера, а також тата одногрупника ми зібрали суму, яка була потрібна, і я поїхала на чемпіонат Європи.
"Мені боляче ще не було"
Дуже підтримала Флору її мама, яка завжди вірила в неї.
– Я дуже вдячна своїй мамі за те, що підтримала мене, бо я хвилювалася, що скаже: немає грошей і все. Велика подяка тренеру Ігорю Наконечному за його вклад в мій розвиток і неабияке терпіння. Також дуже вдячна моєму спонсору Володимиру Морозу за фінансову підтримку на всіх міжнародних змаганнях.
Перший Флорин чемпіонат Європи відбувся влітку 2015-го. Тоді Флорі було 22 роки.
–У чемпіонаті Європи я виграла в італійки, а у фіналі зустрілася з досвідченою росіянкою. Спочатку у неї вигравала і вела по балах 8:2. Але на третій хвилині я дуже втомилася, чим вона і скористалася: зробивши больовий удар, достроково виграла. Хоча по балах вела я.
Після чемпіонату Європи Флора мала честь представляти Україну на чемпіонаті світу. Він відбувся в Анталії (Туречинна).
– Дуже переживала, адже це був мій перший "світ". Не хотілося підводити тренера, було бажання показати себе з кращого боку. Мені психологічно було погано, і це побачив тренер. За тиждень до змагань він дав мені два дні відпочинку, хоча часу розслаблятися не було взагалі, і сказав, аби я зібралася, – розповідає дівчина.
–Минулого року мене запросили тренуватись у Нідерландах. Я вдячна голландському клубу Ksv ll Baarn за можливість тренуватися та вдосконалювати свою техніку. Це було перед чемпіонатом, який відбувався в Сочі. Я тренувалася у багатьох клубах Голландії, підтягнула боротьбу, кікбоксинг, – зауважує спортсменка.
Завдяки своїм тренуванням, за усі роки змагань Флора не отримувала жодної серйозної травми, хоча сама вона робила боляче.
–Мені боляче ще не було. Під час бою взагалі не відчуваєш нічого через адреналін, емоції. Але сама я боляче робила (посміхається, - авт.). Я отримую лише задоволення від панкратіону. І навіть втома після виснажливих тренувань не викликає в мене пригнічення.
Вже на першому чемпіонаті світу Флора здобула звання чемпіонки світу з панкратіону. Але дівчина не зважає на це, а впевнено підкорює нові висоти. Хлопці ж, коли чують про чемпіонку світу, дивуються та, жартома кажуть, щоб не била.
Наразі чемпіонка світу готується до четвертого чемпіонату світу з панкратіону, який має відбутися у листопаді цього року.
– З 1 по 4 листопада у Білорусі відбудеться вже четвертий для мене чемпіонат світу. Підготовку інтенсивну будемо розпочинати вже з вересня, – каже дівчина.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
