Журналісти газети "МБ" та газети "Сім днів" порівнювали життя двох різних і одночасно подібних міст – Чернівців та Чернігова. Туризм, громадський транспорт, міська влада – намагалися розповісти про актуальні проблеми у всіх цих галузях у проекті "Чекінг: Чернівці-Чернігів".

В останній публікації поспілкувалися з мерами. Про проблеми, плани і досягнення запитали у мера Чернівців Олексія Каспрука та мера Чернігова Володимира Атрошенка. Мери отримали запитання і від журналіста з Чернівців, і від журналіста з Чернігова.

У Олексій Каспрука запитали, коли можна буде похвалитися чернівецькими дорогами і чи буде судитися із депутатами.

На сесії наприкінці липня 29 депутатів вирішили, що містом не повинен керувати мер Олексій Каспрук і зняли його з посади міського голови, незважаючи на те, що за Каспрука на виборах проголосувало 33 тисячі чернівчан. Вже три тижні містом нібито керує секретар міськради Василь Продан.

"Поступатися принципами не вмію і не буду"

Від Чернівців: Рішення депутатів про зняття вас з посади міського голови є незаконним? Чи будете звертатися до суду і коли?

– Рішення депутатів безперечно вважаю незаконним і буду оскаржувати його в суді. У більшості випадків, де депутатський корпус усунув з посади міського голову, суди приймають рішення на користь міського голови, якого обрала громада. Депутати своє рішення часто обґрунтовують суб’єктивними причинами. Не сподобався їм міський голова – вони його звільнили.

Розумію, що судовий процес не буде легким і швидким, але готовий з командою юристів довести у суді, що рішення про припинення повноважень мера у Чернівцях прийнято всупереч законодавству та волі громади.

Від Чернігова: Чи не шкодуєте тепер про те, що не змогли більше "домовлятися" з депутатами.

– Абсолютно не шкодую. Про що потрібно було домовлятися? Про дерибан посад, роздачу земель? Завжди був категоричним – про такі речі домовлятися не буду. А питання розвитку міста, модернізації інфраструктури, діяльності громади мають обговорюватися в публічному просторі. Так, власне кажучи, у Чернівцях і відбувалося – сперечалися, доводили один одному на різних круглих столах, дискусіях, сесіях міської ради. Тому жодних кулуарних домовленостей у мене з ними не могло бути. До того ж у мене з тими двома-трьома людьми, які сьогодні керують більшістю у міськраді, світоглядні розбіжності. Вони вважають, що комунальна сфера повинна бути приватною, а власниками ліквідованих комунальних підприємств мають стати вони або ж наближені до них люди і фірми.

Намагаються максимально розпродати комунальну землю та майно. У мене ж інше ставлення до майна громади.

Домовлятися – це йти на компроміс, де можна поступатися певними інтересами, але не принципами. Поступатися принципами не вмію і не буду.

Від Чернігова: Які функції додатково до наданих в рамках децентралізації потрібні міській владі?

– У результаті децентралізації міські ради отримали достатньо великі фінансові ресурси. Але з ними додалося чимало нових функцій і висока відповідальність. Вважаю, що на цьому етапі потрібно ще навчитися ефективно цими ресурсами користуватися, відповідально виконувати делеговані повноваження. В одних містах це вже добре виходить, в окремих не все йде гладко. На жаль, Чернівецька міська рада ще не навчилася ефективно використовувати надані можливості, отриманий фінансовий ресурс, не справляється й з наданими повноваженнями. Навіть питання про створення окремих підрозділів для виконання нових функцій не вирішуються. Сподіваюся,що ця "хвороба росту" мине, Переконаний, що на сьогодні у міської ради повноважень достатньо, треба навчитися користуватися тим,що вже є, з користю для громади.

Від Чернігова: Мер Атрошенко каже, що інші регіони та міста отримують із державного фонду розвитку значно більші кошти, ніж Чернігів. Найчастіше мова йшла про Львів, Вінницю, Харків і Чернівці. Чи справді Чернівцям виділяють більше коштів?

- Хотілося, щоб так було. Але, насправді, Чернівці не мають жодних привілеїв під час розподілу цих коштів. Вважаю це правильним. Усі регіони мають бути у рівних умовах. Але вдячні і президенту, і уряду, і народним депутатам Миколі Федоруку, Максиму Бурбаку, Владу Севрюкову, які завжди оперативно реагують, коли місту необхідна допомога під час надзвичайних ситуацій, коли є потреба реалізувати великі інфраструктурні та соціальні об’єкти, де одними коштами міського бюджету не обійтися. Зокрема, місто отримало і очікує допомогу уряду для реконструкції злітно-посадкової смуги аеропорту, разом ми відроджуємо кіномистецький центр імені Івана Миколайчука, отримуємо кошти на закупівлю сучасної техніки для комунальних підприємств, яка може працювати на упередження стихійного лиха, сподіваємося спільними зусиллями вирішити проблему підтоплення під час злив історичної частини міста в районі залізничного вокзалу.

Турист має повертатися у наше місто

Від Чернігова: Надходження до міського бюджету Чернівців від туристичного збору збільшились на 36,4%. Чи задоволені, як Чернівці розвиваються у туристичному напрямку? Як потрібно розвиватимуть туризм у місті?

– У Чернівцях можна побачити унікальні зразки європейської архітектури. Але щоб втримати цей інтерес, чернівецькому бізнесу необхідно більше вкладати у розвиток туризму. І міська рада тут може бути лише помічником, порадником, бо жоден чиновник не може придумати для готелю, хостелу, ресторану креативну концепцію його діяльності, яка буде цікавою туристу. У Чернівцях сильно відчувається дефіцит цікавої пропозиції туристу від бізнесу, місцевих брендів товарів та послуг.

Туризм потрібно розвивати спільними зусиллями бізнесу, влади і громади. Сьогодні ми не женемося за кількістю туристів, нам потрібно підвищувати якість нашого туристичного продукту. Щоб туристи, які приїжджають до Чернівців, мали бажання повертатися сюди. Лише історичною архітектурою цього не досягнеш, треба розвивати подієвий туризм, культурний, спортивний, рекреаційний, медичний, що ми сьогодні і робимо.

Але основною проблемою для Чернівців залишається транспортна недоступність, недостатнє залізничне сполучення, погані дороги, потреба у реконструкції аеропорту. Без державної допомоги цю проблему не вирішити.

Від Чернігова: Головні транспортні новини Чернігова – єврокредит (40 млн євро) на купівлю тролейбусів і Програма розвитку електротранспорту на 700 млн грн. Тут вже Чернівці можуть позаздрити. Чи вирішиться у Чернівцях ця проблема?

– Заздрю чернігівцям, що вони розуміють, як рухатися у розвитку муніципальної транспортної інфраструктури,залучають для цього міжнародні кредитні кошти. На жаль, у Чернівцях депутатський корпус має інше бачення. Не думаю, що після відмови від кредиту ЄБРР на оновлення електротранспорту Чернівці зможуть ближчим часом залучити кошти для вирішення транспортної проблеми. Тут багато залежить від довіри партнерів, а вона втрачена. Чернівцям доведеться наздоганяти інші міста власними ресурсами. Це важко і довго.

Від Чернівців: У Чернігові кращі дороги, ніж у Чернівцях. Чому так? Коли зможемо теж ними похвалитися?

– Не думаю, що зможемо скоро похвалитися гарними дорогами. Вдосконалення дорожньої інфраструктури вимагає дуже великих коштів. Інші міста залучають кредитні і грантові кошти для реалізації інфраструктурних проектів, а власні ресурси спрямовують на ремонт і утримання доріг, вирішення соціальних проблем. У Чернівцях сформована у міській раді більшість є противником залучення кредитних ресурсів,тому доводиться обходитися лише можливостями бюджету. Це обмежений ресурс, якого завжди не вистачатиме, в тому числі і на капітальний ремонт доріг.

Чому у Чернівцях такі погані дороги? Це пов’язано ще й з особливостями рельєфу, поганими інженерними мережами. У нас більшість доріг, вже й у радянський час, будувалися без основи. Тобто таку дорогу потрібно не ремонтувати, а будувати з нуля. Це величезні кошти. В старій частині міста мережам по 50-100 років, вони зношені,а це постійні аварії, розкопки. Ремонтувати такі дороги потрібно лише із заміною мереж. Це також значні кошти, складні роботи, більш тривалий період їх виконання. Є надія, що понад 60 доріг буде відремонтовано у ході модернізації системи водопостачання, на яку залучено кошти німецького банку.

Тобто дороги - це найбільш складна проблема Чернівців, яку треба вирішувати комплексно, планово, і навряд чи це комусь вдасться зробити за рік-два.

Від Чернігова: Ви були в Чернігові? Які враження?

– Був у Чернігові проїздом. Дуже зелене місто із давньою історією, унікальними пам’ятками і одночасно із сучасними кварталами, які швидко розвиваються. Є великий туристичний, рекреаційний потенціал, зокрема гарні місця поблизу Десни. Сподобалися люди – щирі, відкриті, привітні. Побачив тролейбус місцевого виробництва, навіть зупинився оглянути, поспілкувався з водієм. Думаю, що ще матиму нагоду побувати в Чернігові, обмінятися думками і досвідом з колегами в сфері муніципального управління.



Чернігівський міський голова Володимир Атрошенко – посадовець зі стажем. Він був народним депутатом, головою Чернігівської ОДА. На посаду мера прийшов з бізнесу, будучи головою наглядової ради ВАТ "Хліб Києва". На виборах набрав понад 53 тисячі голосів.

У мера Чернігова запитали, як вдалося позбутися стихійної торгівлі і коли чернігівці будуть їздити у комфортному громадському транспорті.

Від Чернівців: Міського голову Чернівців нещодавно депутати відправили у відставку. Чи можливе таке в Чернігові?

– Щодня кажу своїм підлеглим: посади – не вічні. Головне за відведений термін зробити якнайбільше. Від усіх, та від себе насамперед вимагаю результату. У своїй роботі намагаюсь бути максимально ефективним для громади міста. Такий підхід бачать депутати міської ради.

Я ніколи не відмовляю у зустрічі будь-якому депутату з будь-якої фракції. І намагаюсь чесно та відверто пояснювати свою позицію з усіх питань. Поки що у нас виходить конструктивно працювати і без конфліктів приймати важливі для міста рішення.

Від Чернігова: Ви нарікаєте на те, що у місцевої влади обмежені повноваження: не можна змусити поліцію і податківців працювати. Які функції додатково до наданих у рамках децентралізації потрібні міській владі?

– Перша ініціатива – законодавчо надати місту можливість формувати власні фіскальні органи. Тоді вони зможуть працювати у напрямі наповнення бюджету безпосередньо з бізнесом та платниками податків. Зараз держава поступово реформує фіскальні органи у сервісні служби. Це добре працює, скажімо, у Німеччині, де працює закон і бізнес дбає про власне ім‘я та сумлінно платить податки. В Україні, на жаль, поки що не так. Тому стягування всіх місцевих податків – це має бути компетенція міста.

Друга ініціатива: поліція має працювати для громади. Для цього очільники місцевої поліції мають бути виборними, або ж принаймні погоджувались міською радою.

Від Чернігова: Неодноразово з ваших вуст лунали репліки щодо того, буцімто інші регіони та міста отримують з державного фонду розвитку значно більші кошти, ніж Чернігів.

– Дійсно, у 2018 році Чернігівська область отримала з ДФРР 115 мільйонів гривень. Якщо взяти співвідношення суми коштів до одного жителя, то область на останньому місці в країні. На мою думку, регіони, які не мають відповідного фінансового ресурсу для розвитку, поступово занепадають. І тут має слово сказати держава.

Від Чернігова: У Чернівцях збільшилися надходження від туристичного збору до міського бюджету на 36,4%. Яка ситуація з розвитком туризму у Чернігові?

– Розмір туристичного збору – один із факторів, по якому аналізується тенденція розвитку туризму у місті. У Чернігові цей збір також зріс за 8 місяців цього року – на 32%. Ми розуміємо, що більшість надходжень від туризму – це непрямі. Тобто їх отримує середній та малий бізнес і далі інвестує у сервіс. Відзначу, що сфера обслуговування у Чернігові, порівняно з іншими містами, на високому рівні. Відкриваються нові об’єкти туристичної інфраструктури. Потенціал міста як туристичного центру зростає. Чернігів – чудове місто для інвестицій у туристичну сферу.

Від Чернівців: Чернігів отримав єврокредит (40 млн євро) на купівлю тролейбусів. У Чернівцях від залучення подібних коштів відмовилися. Хоча чернігівській маршрутки виглядають значно гіршими, ніж чернівецькі. Які транспортні пріоритети в міста?

– Працюємо, щоби покращити пасажирський транспорт. Ми порахували: для повного оновлення рухомого складу – тролейбусів та автобусів – потрібно майже мільярд гривень. Звичайно, таких коштів місто не має. Цього року Європейський інвестиційний банк схвалив фінансування кредиту з придбання тролейбусів для Чернігова на суму 6 млн євро. Кошти даються на дуже вигідних умовах – на 20 років і всього під 2% річних. За останні два роки ми купили 15 тролейбусів, ще 6 плануємо придбати цього року. Якщо додамо до цього 40 кредитних, то місто на 70% закриє потребу щодо тролейбусів.

На весь маршрутний транспорт у місті встановлені GPS-навігатори, що дуже зручно і для контролю, і для містян. Цього року 30 зупинок ми обладнаємо електронними табло прогнозування.

У перспективі закуповувати автобуси великої місткості. Було б добре, якщо це будуть електробуси. Наразі вимагаю від управління транспорту контролю за перевізниками. Але в місті дуже не вистачає водіїв – вони масово виїжджають працювати в Польщу.

Від Чернівців: У Чернігові хороші дороги, кращі, ніж у Чернівцях. Скільки коштів витрачають на ремонт доріг?

– За три роки ми витратили 455 мільйонів на ремонт доріг у Чернігові. І люди дійсно бачать, що стало набагато краще. Втім, якщо ремонтувати навіть такими темпами як цього року, все одно потрібно більше 10 років для капітального ремонту всіх магістральних доріг у Чернігові. Щодо дворових проїздів та приватного сектору, то часу потрібно значно більше.

Під час відновлення дорожнього покриття окрему увагу приділяємо безпеці дорожнього руху та комфорту всіх його учасників. Дорожня розмітка обов‘язково включає велосипедну доріжку, робимо понижені бордюри, а в деяких місцях – підвищені пішохідні переходи.

Від Чернівців: У Чернігові у центрі міста не побачила стихійної торгівлі. Для Чернівців це, на жаль, серйозна проблема. Як вдалося позбутися стихійної торгівлі?

– Що стосується стихійної торгівлі, то це було одне з перших завдань: ми створили комунальне підприємство "Муніципальна варта". Воно і бореться зі стихійною торгівлею у місті, з незаконними МАФами, гаражами та іншими порушеннями у сфері благоустрою міста. Є багато прикладів, що цілі вулиці "відкрились" для мешканців міста, після того, як з них прибрали стихійну торгівлю та незаконні тимчасові споруди. Місто дихає більш глибоко, коли на вулицях немає цього неподобства.

Від Чернівців: Ви були в Чернівцях? Які враження?

– На жаль, не був. Але знаю, що це місто з чудовою архітектурою, добрими традиціями та гарними людьми.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram