Побачити центр найменшої в Україні області, де відчувається дух старої Європи – задля цього варто відвідати Чернівці, які тривалий час були у складі Австро-Угорської імперії.
Журналіст видання "ТелеграфЪ" Тетяна Донченко побувала у Чернівцях і склала власний рейтинг топ-п'яти причин, чому сюди варто приїхати, пише molbuk.ua.
"Уявіть собі місто, в якому володарювали примари, і це не жарт!
Акуратне, охайне і чепурненьке містечко – таким постають сьогодні Чернівці. Хоча, як на мене, дороги могли б бути й кращими. Бо як лише не називають Чернівці, приваблюючи туристів: і маленьким Парижем, і українським Віднем, а дороги, ех, на жаль – українські.
Чому ж місто називають Парижем? Навряд чи цьому знайдеться якесь серйозне пояснення. Навіть самі чернівчани з цим часто сперечаються, але поетична назва прижилася", - пише авторка.
На її думку, серед обов'язкових зупинок мусить бути головний корпус ЧНУ.
"Колишня резиденція митрополитів - одна з найгарніших будівель Європи. Якби у Чернівцях не було нічого, крім будівлі Чернівецького Національного університету – сюди все одно було б варто їхати!
Вхід на територію (для екскурсантів) – платний, 30 гривень, вхід до приміщень, серед яких діюча Церква Трьох Святителів, де вчаться правити службу студенти-теологи – з екскурсією. Вартість екскурсії – 50 гривень", - пише "ТелеграфЪ".
Крім цього, варта уваги туристів пішохідна вулиця з багатьма "фішками" - О. Кобилянської.
"Тут багато пам’яток архітектури, є й сучасні "фішки", які приваблюють туристів. Наприклад, металева скульптура привітного двірника. Поряд із місцевим ЗАГСом поставили металеву карету – тут люблять сидіти діти, і, безумовно, це хороше місце для весільних фотосесій.
На самій вулиці розташувалося багато ресторанів та кафе, а можна просто попити кави, купивши її в симпатичному "кавомобілі". А ось їсти бануш (страву із кукурудзяної крупи чи борошна, яка подається зі шкварками та бринзою) у місцевих пафосних ресторанах не раджу. В одному такому закладі нам принесли щось схоже на манну кашу. Хоча бануш у гуцулів у Путилі (райцентр Буковини) був утричі дешевшим і утричі смачнішим", - зазначила Тетяна Донченко.
Дуже хорошим орієнтиром для туристів вона вважає чернівецьку ратушу, а послухати "Марічку" у виконанні сурмача - мастхев для кожного.
Четвертим у списку є Театральна площа і будівля театру.
"Саме тут можна побачити "мрію з оксамиту і золота" - так назвав австрійський публіцист Георг Гайцен будівлю чернівецького театру, зведену у стилі бароко з елементами модерну. Театр виглядає чепурненьким та гарненьким.
На самій Театральній площі закладена алея зірок – вмонтовані плитки з іменами тих, хто виступав у Чернівцях. Щоправда, є тут імена напівзабутих "зірок", наприклад, Іво Бобула", - пише Донченко.
Вона також радить туристам відвідати скансен - буковинські вітряки у музеї народної архітектури і побуту на околиці Чернівців.
"Можна побачити старовинну хату-землянку селянина; порівняти садиби бідняка, середняка та заможного селянина; подивитися на старовинну глиняну піч, якою користувалися просто неба – така собі "літня кухня". У хатах – інтер’єр, одяг та предмети побуту селян. Особливо музей пишається вітряками початку ХХ сторіччя, які були характерні лише для Буковини. Вхід – 20 гривень, майте на увазі – по понеділках скансен зачинений", - ідеться в публікації.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
