Мучениці Акилини
Святителя Трифілія, єпископа Левкусії
Преподобної Анни i сина її Іоана
Свята мучениця Акилина (293)
Свята мучениця Акилина, уродженка фінікійського міста Бібл, постраждала при імператорі Диоклитіані (284 - 305). Батьки виховали її в християнському благочесті. Коли дівчинці було всього 12 років, Акилина переконувала одноліток-язичниць навернутися до Христа. Один зі слуг царського намісника Волусіана доніс, що вона вчить своїх одноліток не почитати релігію батьків. Свята отроковиця твердо сповідала перед намісником свою віру в Христа, і сказала, що не зречеться Його. Волусіан намагався домовленостями і ласкою вплинути на юну сповідницю, але, бачачи її твердість, велів віддати на катування. Святу Акилину били по обличчю, а потім, оголивши, бичували. Знущаючись, мучитель питав: "Де ж твій Бог? Нехай прийде і забере тебе з моїх рук". Свята відповідала: "Господь невидимо зі мною, і чим більше я страждаю, тим більше Він дає мені сил і терпіння".
Розпеченими прутами мучениці через вуха просверлили голову. Свята мучениця впала замертво. Мучитель вирішив, що дівчинка дійсно померла, і наказав викинути її тіло на поживу псам за містом. Вночі святій Акилині явився Ангел, торкнувся її і сказав: "Встань і будь здоровою. Іди і викрий Волусіана, бо як він сам, так і наміри його нікчемні перед Богом". Мучениця, підносячи хвалу Богові, піднялася неушкодженою, пішла до палацу намісника і з'явилася перед Волусіаном.
Побачивши святу Акилину, Волусіан з переляку покликав слуг і звелів сторожити її до ранку. Вранці він виніс святій Акилині смертний вирок як чаклунці, що не скорилася царським указам. Коли святу вели на страту, вона молилася і дякувала Богові, Який удостоїв її постраждати за Його Святе Ім'я. У відповідь на молитву почувся голос, що закликав її в Небесні обителі, і слідом за тим мучениця віддала дух свій Богу (+ 293). Кат боявся порушити наказ правителя, і вже померлій відсік їй голову. Християни з честю поховали тіло мучениці. Пізніше її мощі були перенесені до Константинополя і покладені в збудованому на її честь храмі.
Святитель Трифилій, єпископ Левкусії Кіпрської
Святитель Трифилій, єпископ Левкусії Кіпрської, народився в Константинополі, освіту здобув у Вериті (Бейрут, в Сирії). Він був дуже освічений і красномовний. Незважаючи на це, святитель обрав собі наставника не книжкового і не вченого, але чоловіка високої святості - святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського (+ 348, пам'ять 12 грудня). Імператор Констанцій II (337 - 340) важко захворів і, не отримавши допомоги від лікарів, звернувся зі старанною молитвою до Бога. Уві сні він побачив Ангела, який показав йому собор святителів. Вказавши на двох з них, Ангел сказав, що тільки через них він може отримати зцілення. Констанцій розіслав по всіх областях імперії указ, наказуючи зібратися єпископам. Це веління отримав і святитель Спиридон. Разом зі своїм учнем святим Трифилієм він вирушив до імператора. Хворий одразу впізнав у тих, хто прийшов зазначених йому Ангелом цілителів, вклонився їм і просив помолитися за його зцілення. Святитель Спиридон з молитвою доторкнувся до голови імператора, і він став здоровий. Святий Трифилій захопився красою палацу, величним виглядом імператора, пишнотою палацового життя. Святитель Спиридон сказав на це: "Навіщо ти дивуєшся? Хіба цей блиск робить царя більш праведним? Всі вони - царі і вельможі - однаково з останнім жебраком помруть і постануть на суд Божий. Слід шукати вічних благ і Небесної слави".
Незабаром святий Трифилій був поставлений єпископом міста Левкусії на Кіпрі. Він часто відвідував святителя Спиридона. Одного разу вони разом проходили у місцевості, званої Парімна, вирізнялася красою і достатком виноградників і садів. Святитель Трифилій, замилуваний красою природи, став думати про те, щоб придбати цю землю. Святитель Спиридон прозрів думки Трифилія і сказав: "Навіщо ти невпинно думаєш про земні і суєтні блага? Наше житло і багатство на Небесах, до них і потрібно прагнути". Так святитель Спиридон поступово зводив свого учня до духовної досконалості, якої святий Трифилій досяг за молитвами свого наставника. Святитель Трифилій мав милостиву душу, незлобиве серце, правдиву віру, любов до всіх і багато інших чеснот.
Одного разу на Кіпрі проходив Собор єпископів. Отці Собору просили святителя Трифилія, відомого своєю вченістю і красномовством, вимовити повчання народу. Говорячи про зцілення Господом розслабленого (Мк. 2, 11), він замість слова "постіль" вжив "ложе". Не стерпівши неточної передачі Євангельського тексту, святитель Спиридон обурився і сказав святителю Трифилію: "Невже ти кращий від Того Хто сказав "постіль", що соромишся слова Його?" - І негайно залишив храм. Так святитель Спиридон дав святителю Трифилієві урок смиренності, щоб він не запишався даними йому талантом красномовства. Святитель Трифилій мудро пас своє стадо. На кошти, що дісталися йому після матері, він побудував у Левкусії монастир. Упокоївся святитель у глибокій старості близько 370 року.
Преподобна Анна (826) і син її святий Іван.
Преподобна Анна і син її святий Іван жили у Візантії. Свята Анна була дочкою диякона Влахернської церкви в Константинополі. Після смерті чоловіка, одягнувшись в чоловічий одяг, під ім'ям Евфиміана разом зі своїм сином святим Іваном вона стала подвигом добрим трудитися в одній з Вифинських обителей, поблизу Олімпу. Померла преподобна Анна в Константинополі у 826 році.
