Помер голова Чернівецької обласної спілки письменників

У Чернівцях 24 червня відійшов у вічність заслужений журналіст України, драматург, голова обласної спілки письменників Василь Довгий.

Про це йдеться у тексті співчуття, яке висловив голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук.

"На 77 році життя відійшов у вічність Заслужений журналіст України, драматург, член Національної Спілки письменників України, голова обласної спілки письменників. Талановитий уродженець Заставнівщини все життя присвятив журналістиці. Буковина завжди пам’ятатиме ім’я Василя Довгого, яке житиме у його творах, у серцях тих, хто знав, любив і поважав знаного письменника. Вічна пам'ять…", - йдеться у повідомленні.

Довідка. Довгий Василь Манолійович народився 1 серпня 1941 року в селі Онут Заставнівського району - письменник, журналіст, телеведучий. Заслужений журналіст України. Лауреат літературної премії імені Дмитра Загула (2015).

Навчався в Онутській восьмирічній школі, середню освіту здобув у с. Вікно. Закінчив Чернівецький державний університет (1965), факультет журналістики ВПШ (1976). Учителював, працював у Чернівецькому обкомі комсомолу, заступником начальника управління культури Чернівецького облвиконкому облвиконкому. Від 1976 – заступником генерального директора Чернівецької облдержтелерадіокомпанії.

Як письменник, дебютував драмою з життя повоєнного буковинського села "Весняні пали" (1972), яка поставлена 1983 року на сцені Молдавського музично-драматичного театру ім. Васіле Александрі у м. Бєльці. Автор одноактних п’єс "Одного серпневого дня" (1976), "Високе сонце" (1978), "Нью-Йоркська Марія" (1980), "Випікання долі" (1981), "Кордон" (1985), "Фортуна" (1987), "Чарівний топірець" (1991), двоактівки "Зачароване царство Мольфара", яку поставив режисер Георгій Агєєв у 1992 році у Чернівецькому українському музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської. Написав низку п’єс і сценаріїв за прозовими творами Василя Стефаника (п’єса "Палій", Чернівецький укр. Музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської, 1971 р., режисер Євгенія Золотова), Костянтина Поповича (6-серійний відеофільм за епопеєю "Бентежний світанок", 1984, студія "Молдова-фільм" і телебачення Молдови), Ольги Кобилянської (20-серійний відеофільм "Царівна", 1994, студія "Укртелефільм", Київ), Е. Гоффманна (п’єса "Лускунчик", Чернівецький театр ляльок, 2002, режисер Руслан Неупокоєв). Видав публіцистичні книги "Телевізійні діалоги" (1991) і "Світло Цецинської гори: Штрихи до історії Чернівецького телебачення" (ч. 1, 2003, у співавторстві); збірник п’єс "Колесо" (2006),роман "Розсекречений об’єкт" (2007).

Його публікації та телевізійні передачі виходили в ефір в України, Росії, Румунії, Югославії. Нагороджений Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram