Якщо колись усі дороги вели до Риму, то у Чернівцях – на Калинку. Кореспондентка "Молодого буковинця" спробувала торгувати у шостому ряду так званої "Клітки" на Калинівському ринку кілька годин.

"Знаю, хто купить, а хто – ні"

Торгувати в контейнер я прийшла у п’ятницю, 15 червня, десь о пів на восьму. Продавати мала жіночий одяг. На горизонті ще не видно нікого, навіть місцевих песиків. Довелося потрохи розкладати товар і слухати настанови від досвідченого продавця.

"Калинка – то як своя окрема держава. Тут є свої певні точки: "Добробут", "Клітка" та "Болото". У кожному з цих центрів – своя специфіка роботи", – розповідає продавець Іванка.

Десь о дев’ятій з’являються й інші продавці. Єдиний спосіб зігрітися і остаточно прокинутися тут зранку – це або кава, або кава з коньяком, яку продають із візочків. "Доволі часто беру спиртну добавку до кави. Як вип’ю – то і день йде як по маслу, буває так, що люди так роздратують, а це, як релакс, – додає Іванка. – Зараз щось нема торгівлі, хоч бери і плач".

Десь через годину на горизонті з’являється перший потенційний покупець. Дівчина хоче підібрати собі спідницю. Пропоную їй декілька варіантів. Перемірявши їх зо п’ять штук, вона вирішує, що нічого не підходить. Дивує, з якими емоціями продавець розповіла про свої спідниці: "Ця вам дуже гарно пішла по фігурі. Вони зараз дуже модні і залишились у мене тільки такі дві. Їх швидко розбирають дівчата. Дивіться, вона вам і під спортивний стиль, і під каблучок". Напевне, цього треба довго вчитися, бо я так точно би не змогла.

"Сиджу тут цілими днями просто так. Люди ходять туди-сюди, як на Кобилянської, тільки з торбами. Вчора нічого не продала, позавчора – одну кофтину за 270 гривень і все. Більше витрачаю, ніж заробляю: то проїм, а то проїду", – каже Іванка.

Сусідка навпроти також скаржиться на відсутність покупців.

Через приблизно півгодини прийшла ще одна жінка і вирішила приміряти плаття. "Воно дуже вам пасує. Зараз у моді квітковий принт". Та, уважно роздивившись, просить зробити фото, ніби для чоловіка, але плаття таки не купує. "Я це знала". Запитую: "Дивлячись на людей, можеш одразу сказати, хто купить?" "Ти навіть мені нічого не кажи. Це дуже болюче питання для всіх продавців, тим більше, що зараз нема торгівлі. Я людей таких бачу здалеку. Це вже досвід: чим більше вони починають торгуватись, і їм все не підходить – значить не куплять", – каже Іванка.

Підходили пізніше й інші люди, але тільки міряти.

Всього за кілька годин роботи дуже втомилась: кудись пропала моя ввічливість, а через те, що ніхто не купує і я не заробила зовсім грошей, думала, як тут можна перегородити прохід так, щоб покупці потрапляли тільки до мене.

На "Болоті" почула більше історій, ніж за все життя

Щоби задарма не витрачати час, йду оглянути територію. Спочатку йду на "Добробут". Тут можна знайти якісні речі, і навіть фірмові, проте за дуже великі гроші. Продавці не надто привітні і оком міряють тебе, а як зрозуміють, що нічого не купиш, навіть починають сердитись.

У "Клітці" все інакше. Ціни не так кусаються, людей дещо більше, ніж на "Добробуті". Продавців тут можна поділити на три типи: одні щиро просять тебе купити щось у них, готові дати переміряти хоч все, що є у контейнері. Інші не дуже запрошують все приміряти, але коли вже просиш, то ніколи не відмовлять. Треті – це ті, що продають тут, на мою думку, просто щоб не сидіти вдома. Неохоче щось розказують і показують. Що хочеш, те і міряй.

Найцікавіше спілкуватися з продавцями, що пропонують хутро. "Купуйте! У нас такі гарні шуби на вас! Є жилетки! Все на вас і для вас!" Гривнями з ними ніхто не розраховується, бо все переводять у валюту. Коли хотіла приміряти хутряну жилетку, то трохи пожаліла, бо, по-перше, дізналась ціну, а, по-друге, думала, що віддам усі гроші, аби втекти звідти. Переконувати тут вміють.

Та справжній колорит ринку можна пізнати тільки на "Болоті". Знайти його легко: варто тільки підняти голову вгору і знайти високовольтну лінію. Тут завжди повно різних людей, які розмовляють різними мовами і різними діалектами і не соромляться висловлювати голосно свою думку. За годину перебування тут почула більше життєвих історій, ніж за все життя. "Біда, бо на городі щось не вродило", "А племінниця народилась", "Захворіла корова", "Чоловік мало заробляє". Та головне, що у всіх тут нема грошей і ціни високі.

Асортимент також різний: від парфумів "під відомі бренди" за сто гривень (справжні коштують вони кілька тисяч у магазинах), золотих прикрас без грама золота до шкарпеток і відер. Одягаються тут цілими сім’ями, у майже "брендові" речі. Почула ще у "Клітці", як казала жінка чоловіку: "Йдемо на Китай, бо тут дорого".

На "Болоті", як ніде, продавці активно просять людей купити щось у них. Приміряла одну пару туфель: якістю вони не беруть, і розмір мені зовсім не підходив. Та продавець наполягла, що вони мені ну дуже личать: "Дивіться, як на нозі гарно сіли". А коли побачила, що хочу йти, то готова була бігти на край світу у пошуках цієї ж моделі взуття, тільки меншого розміру.

Цікаві моменти тут не закінчуються, навіть коли сідаєш у маршрутку. Тут також свої правила: ті, хто хоче сидіти, чемно стає у чергу, хто не проти постояти – без черги. Порушувати правила і нахабно зайти побоялась, бо люди налаштовані серйозно: з погляду прочитала, що можуть або вилаяти, або й побити.








Довідка

На "Калинівському ринку" діють 7 торгових секторів.
Підприємство має площу 35,4 га, з якої 15,8 га відведено під торгову.
На ринку щодня працюють 9 тисяч підприємців.
Ринок працює щоденно, крім понеділка:
Початок роботи – 06.00
Кінець роботи – 14.00

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram