19 червня за церковним календарем - преподобних Вісаріона й Іларіона

19 червня
Преподобних Вісаріона й Іларіона

Преподобний Віссаріон, чудотворець Єгипетський



Преподобний Віссаріон, за походженням єгиптянин, ще в молодості охрестився і провадив строге життя, намагаючись зберегти дану йому при Хрещенні благодать. Бажаючи пізнати чернече життя ближче, він вирушив у подорож святими місцями, був у Єрусалимі, відвідав преподобного Герасима у Йорданській пустелі, бачив і інших пустельників, навчаючись у всіх правил чернечого життя. Після повернення він прийняв постриг і став учнем преподобного Ісидора Пелусіота. Святий Віссаріон прийняв на себе обітницю безмовності, приймав їжу один раз на тиждень, а іноді перебував без їжі й пиття по 40 днів поспіль. Був випадок, коли преподобний, занурившись в молитву, стояв нерухомо 40 днів і 40 ночей без їжі та сну.
Від Бога преподобний Віссаріон отримав дар чудотворінь: коли його учневі в дорозі сильно захотілося пити, він вчинив солодкою гірку воду; за його молитвою Господь посилав на землю дощ, він міг немов суходолом переходити ріки; одним словом виганяв бісів, але робив це приховано, щоб уникнути слави. Смирення його було таким великим, що, коли одного разу священик звелів одному з мешканців скиту, який впав у гріх, вийти з храму, разом з ним вийшов і преподобний зі словами: “і я грішний”. Спав преподобний Віссаріон тільки стоячи або сидячи. Більшу частину життя святий пробув під відкритим небом у молитовній самоті. Мирно відійшов до Господа, досягнувши глибокої старості.

Преподобний Іларіон Новий

Преподобний Іларіон Новий, ігумен Пелікітський, з юності присвятив себе служінню Богові й багато років провів у затворі. За непорочність і святість життя він спочатку удостоївся сану пресвітера, а потім був поставлений ігуменом Пелікітського монастиря (поблизу протоки Дарданелли). Преподобний Іларіон сподобився від Господа дару прозорливості і чудотворення. Благодатною силою молитви він зводить дощ під час посухи, подібно до пророка Єлисея поділяв води річки, відганяв від полів шкідливих тварин, наповнював рибою мережі рибалок при невдалому лові і здійснював багато інших чудес. Крім того, він прославився даром зцілення хворих і вигнання бісів. Преподобний постраждав у 754 році, коли у Великий четвер воєначальник Лаханодракон, переслідуючи іконошанувальників, несподівано напав на Пелікітський монастир, зухвало увірвався до церкви під час Божественної літургії, перервав службу і кинув на землю Святі Дари. Сорок два іноки були схоплені, закуті в ланцюзі, відіслані до Ефеської області і вбиті. Насельникам, що залишилися були нанесені тяжкі каліцтва, їх били, обпаляли бороди вогнем, особи мазали смолою, деяким сповідникам відрізали носи. Під час цього гоніння мученицьки помер за вшанування ікон преподобний Іларіон.

Преподобний Іларіон залишив духовні твори, в яких містяться глибокоморальні настанови про духовне подвижництво. З працями преподобного Іларіона був добре знайомий преподобний Йосиф Волоцький (пам'ять 9 вересня та 18 жовтня), у богословських творах якого також розкривається значення чернечого подвигу.