На 71-му році життя зупинилося серце майстрині художнього ткацтва та писанкарки Василини Сумаряк. Померла в рідному селі Усть-Путила Чернівецької області, там і похована.
Причину смерті близькі писанкарки не повідомляють, розповіли кореспонденту Gazeta.ua в Учбово-методичному центрі культури Буковини. Та минулоріч Василина Олексіївна згадувала про астматичні приступи, які її турбували.
"Ми з моїм батьком багатії: його в могилу звело золоте запилення легенів, яке надбав у колимських копальнях, а я маю килимове. Що золото, що килим завжди ж у нас були "товарами розкоші", – розповідала писанкарка.
Василина Сумаряк народилася 8 січня 1948 року в селі Усть-Путила Путильського району Чернівецької області. Писанкарством та ткацтвом по¬чала займатись зі шкільних років. Тривалий час працювала ткалею на Путильській міжколгоспній фабриці з переробки вовни. З 1974 до 2003 року була килимарницею. Згодом усю свою душу стала вкладати у писанкарство та вишивку. У 1994 році нагороджена Почесною відзнакою Спілки майстрів народного мистецтва України за особистий значний внесок у розвиток традиційного народного мистецтва. Дипломант міжнародних гуцульських фестивалів в жанрі декоративно-прикладного мистецтва.
У своїй творчості Василина Сумаряк використовувала традиційні елементи та мотиви писанкарства Гуцульщини.
"Всі роботи майстрині позначені композиційною оригінальністю і гармонійною колористикою. Василина Олексіївна була постійним учасником обласної виставки писанок, її роботи знаходяться в краєзнавчому музеї, Музеї писанки в Коломиї, а також у приватних колекціях в Канаді, Бельгії, Німеччині", – розповідає українська письменниця та етнограф Іванна Стеф’юк.
Василина Сумаряк мала сина Івана, якого ж сама й поховала. В результаті страшної аварії він залишився калікою та через деякий час після десятка операцій його серце зупинилося. З болем утрати Василині Олексіївні допомагали справитися лише писанки, в які вона вкладала душу.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
