Святого апостола Симона Зилота
Блаженної Таїсії
Києво-Братської ікони Божої Матері
Святого апостола Симона Зилота
Святий апостол Симон Зилот походив з Кани Галілейської і був сином святого Обручника Йосифа, по плоті братом Господа, а також одним з дванадцяти апостолів.
Перше чудо, яке звершив Спаситель – перетворення води у вино – відбулося в домі Симона: під час весільного бенкету для гостей не вистачило вина. Тоді Господь за проханням Пресвятої Богоматері перетворив воду у вино.
Вражений чудом, Симон всім серцем і душею увірував у Господа Ісуса як обіцяного Месію і, залишивши все, пішов за Ним. Симон отримав найменування "зилота", тобто ревнителя.
У день П'ятидесятниці він отримав разом з іншими апостолами дар Святого Духа. Святий апостол Симон проповідував вчення Христа в Юдеї, Єгипті, Лівії, Киринеї і Британії. В Абхазії він прийняв мученицьку смерть, був розіп'ятий на хресті.
Святий апостол був похований у місті Никопсії поблизу Сухумі. Згодом на місці подвигів святого апостола, недалеко від Іверської гори, був споруджений Новоафонский монастир Симона Кананіта. Донині збереглася печера, в якій жив святий апостол.
Блаженна Таїсія (V)
Блаженна Таїсія жила в Єгипті в V столітті. Залишившись сиротою після смерті заможних батьків, вона спочатку вела благочестиве життя, присвячуючи себе благодійності і допомогаючи хворим. Нерідко в її будинку зупинялися ченці, які приходили з пустелі в місто для продажу своїх кошиків. Таїсія користувалася загальною любов'ю і повагою.
Після декількох років старанної благодійної діяльності статки Таїсії вичерпалися, і вона сама стала потребуючою. Тоді вона познайомилася з деякими неблагонадійними людьми і підпала під поганий вплив. Її життя ставало все більш і більш безладним.
Ченці пустельного скиту, які раніше відвідували Таїсію, дізнавшись про таку зміну, що сталася з нею, засмутилися. Закликавши свого авву, Івана Колова, вони сказали йому: "Ми чули про сестру Таїсію, що вона збанкрутувала. Коли вона була спроможною, вона виявляла нам свою люб'язність. І ми нині повинні показати нашу любов і допомогти їй. Потрудися відвідати її".
Авва Іван прийшов до Таїсії, сів біля неї, глянувши їй пильно в очі, прихилив потім голову і почав гірко плакати. Таїсія зніяковіла і запитала старця: "Авво, чому ти плачеш?" Він відповів: "Бачу, що сатана грає на обличчі твоєму, і як мені не плакати? Чим не сподобався тобі Ісус, що ти звернулася на противні Йому діла? "Вона, почувши це, затремтіла і вигукнула:"Отче! Чи є для мене шлях до покаяння?" Він відповів:" Є!" - "Тоді веди мене куди знаєш ", - сказала вона йому, і, вставши, вмиваючи сльозами пішла слідом за ним.
Авва Іван здивувався тільки, що перед відходом Таїсія не розпорядилася, що робити з її майном і речами, і навіть ні з ким не попрощалася. Коли вони досягли пустелі, вже сутеніло. Авва Іван зробив для Таїсії зголов'я з піску і в деякій відстані таке ж інше для себе. Захистивши її зголов'я хресним знаменням, сказав: "Тут засни", - а сам, змовивши свої молитви, теж приліг.
Вранці старець почав будити Таїсію, але тут він виявив, що вона вже мертва. Старець сильно засмутився, думаючи, що душа Таїсії загинула, оскільки вона не встигла покаятися, причаститися і стати черницею. Тоді почув голос: "Одна година її покаяння прийнята більше довготривалого покаяння інших, що не роблять при покаянні такого самозречення". Так Господь відкрив авві Іванові, що Він простив Таїсію за щирість і рішучість її каяття.
Києво-Братська ікона Божої Матері
Києво-Братська ікона Божої Матері колись була місцевій у Борисоглібській церкви в місті Вишгороді (Київському), де вона чудово з'явилася в 1654 році. У 1662 році, під час війни з Польщею (1659 - 1667), місту було завдано великої шкоди від воюючих на боці поляків кримських татар. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений і сплюндрований. Однак Промисл Божий зберіг чудотворну ікону Божої Матері, яку вчасно винесли з храму і пустили по Дніпру, а мощі святих сховав під спудом. Річка винесла ікону до берега Подолу в Києві, де вона була з радістю прийнята православними і з належними почестями перенесена в Братський монастир. Там вона і залишалася протягом довгого часу. В описі церковного майна Києво-Братського монастиря, зробленого в 1807 році, наводиться її опис. Існувала "Пісня про чудотворну Києво-Братську ікону Богоматері", складена незабаром після 1692 року. Святкування Києво-Братської ікони Божої Матері здійснюються тричі на рік: 19 вересня, 23 травня і 15 червня. Всі вони присвячені чудесному явленню святої ікони в 1654 році. Оригінал ікони не зберігся. Списана з неї ікона знаходиться нині в Київському монастирі Покрови Божої Матері.
