У Чернівцях на вулиці Героїв Майдану працівники двох бригад із озеленення міського Тресту зеленого господарства та протизсувних робіт обрізають дерева.

Марія Гажелюк стоїть на драбині й швидко обрізає пилкою гілки липи. Каже, що давно працює в тресті, тому вже призвичаїлась до такої, здавалось би, не жіночої роботи.

55-річна Марія Харена збирає зрізані гілки та кидає їх у причеп трактора, що стоїть на узбіччі дороги.

"У тресті працюю вже 12 років, – говорить жінка. – Взимку займаюся обрізкою дерев, весною копаю землю та саджаю квіти на міських клумбах, влітку сапаю їх, поливаю… І так безперервно. Працюємо на вулиці за будь-якої погоди. На обід щось перекусимо – і знову до роботи. Але ми вже звикли до морозу, снігу, дощу, сонця. Люди на море їдуть, щоб позагоряти, а ми і без моря маємо постійно коричневий загар (сміється, – автор)".










Наталія Руснак – одна з наймолодших працівниць. У неї – підфарбовані очі, на губах – яскрава червона помада.

"Гарно виглядаєте", – кажу.

"Жінка завжди повинна залишатися жінкою, незалежно від того, яку роботу виконує, – усміхається Наталія. – У тресті працюємо вдвох із чоловіком Іваном. Доїжджаємо з Нижніх Станівців Кіцманського району. В селі звикли до будь-якої роботи, тримаємо господарку. У дитинстві я любила лазити по деревах. Зараз згадала ті далекі роки. За день обрізаю в середньому до 10 дерев. Хоча все залежить від погоди. Але чоловік не дозволяє мені обрізати фруктові дерева в нашому саду. Каже, що це чоловіча робота. Ніби ця жіноча (сміється, – автор)".

– У моїй бригаді – 10 працівників. І лише троє чоловіків. В основному це жінки пенсійного та передпенсійного віку, – розповіла майстер Галина Лютик. – Найстаршій нашій працівниці 75 років. Є жінки, яким 70, 69, 65 років. Деякі пропрацювали в тресті по 40-45 років. Здебільшого це сільські мешканці, яким доводиться доїжджати, міських мало. Зараз складно знайти нових працівників. Молоді не хочуть йти до нас. Робота досить важка, а зарплата мала.

"Чистими" отримують до чотирьох тисяч гривень. На такі гроші сім’ю не протримаєш. Тому багато наших працівників виїхали на заробітки за кордон, де за таку ж роботу їм платять у десятки разів більше. Гадаю, якщо держава не почне думати про людей робітничих професій, то ситуація ставатиме ще гіршою. І може статися так, що вже не буде кому обрізати дерева та садити квіти в місті.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram