На Буковині будуть розвивати гастрономічний туризм. Це об’єднає зусилля виробників, збереже наші традиції і автентичність та забезпечить роботу з місцевою сировиною.
Про це на засіданні круглого столу повідомив спеціаліст з маркетингу ГС "Карпатський смак" Олександр Коваль, пише molbuk.ua
За його словами, обговорення ідеї виробництва та її роль у маркетингу території є необхідним для просування регіональних продуктів харчування Буковини. Адже таким чином можливо буде сформувати потенційний список місцевих продуктів, що мають підвищений попит у туристів та є такими, що формують імідж території.
Він наголосив на тому, що потрібно активізувати розробку трансрегіонального маршруту гастрономічного туризму "Смак Українських Карпат", долучивши до нього буковинських виробників.
"Потрібно зробити так, аби через їжу впізнавали територію. Наприклад коли ми чуємо про пиво ми уявляємо Німеччину, Мюнхен та "Октоберфест". Коли ми чуємо про пасту, ми згадуємо Італію. Тому потрібно і на Буковині знайти ті страви, напої, тощо, які б характеризували цю місцевість, які нагадували саме Буковину", - наголосив Олександр.
Тобто продукти мають ідентифікувати те, звідки вони, яку територію представляють. Важливим в цьому питанні є позиціонування – тобто що думає про нас споживач. Тут Олександр до прикладу дає такий ланцюг: місто-місце-регіон-продукт-виробник. І важливим тут є те, щоб виробники були зацікавлені у тому, щоб представляти свій край і місце, звідки, або де цей продукт виробляється.
Маркетинг території через регіональні продукти, за його словами, об’єднають зусилля виробників, збережуть традиції, автентичність, та роботу з місцевою сировиною. Також це формування позитивного іміджу території та збільшення продажу та доходів місцевих громад.
Люди мають мати чітке уявлення та причину, чому вони мають приїжджати на Буковину, що їх тут чекає, що їх можу зацікавити. Тому потрібно скласти "Кошик регіональних продуктів", який буде ідентифікувати особливості нашого регіону.
Іншою важливою складовою є співпраця та партнерство між виробниками та виробництвами. Адже у співпраці можна організовувати різні фестивалі, цікаві свята. Це буде лише притягувати туристів так охочих.
"До прикладу у нас на Закарпатті, у місті Рахів кожного року проходить фестиваль "Рахівська бринза". На цьому фестивалі свою продукцію представляють усі виробники області, які займаються сироварінням. Ця співпраця корисна не лише для виробників, адже вони проводять дегустації та продають свій сир. Фестиваль притягує туристів. Вони приїжджають звідусіль щоб на це подивитися. Спробувати та купити. Такий самий фестиваль можна сміливо зробити у Чернівцях. Головне, щоб була співпраця і бажання це зробити", - говорить Олександр.
Але тут з’являється проблема комунікації. Бо, як наголосила екскурсовод Олена, багато представників одної і тої ж справи, часто з одного ж району навіть не підозрюють про існування одне одного. Все це через брак комунікації між самими виробниками. Також вона наголошує на проблемі інформативності для самих туристів.
"Наразі для туристів, які приїжджають до нас, на Буковину немає якогось порталу, де б вони могли самостійно подивитися куди можна піти і що подивитися. Також нема жодного розробленого маршруту для людей, які хочуть самостійно подорожувати", - наголошує вона.
Для того, аби розвивати на Буковині гастрономічний туризм потрібно змінити ставлення до споживання продуктів харчування в місті завдяки:
-дегустаціям (проводити їх на виробництвах);
-майстер-класи;
-екскурсійні тури;
-спілкування з виробниками;
-фестивалі.
Також важливим у розвитку гастрономічного туризму є підкреслення унікальності та відмінності певного продукту від інших регіонів. Це важливо як для виробників, так і для самих туристів. Адже вони мають розуміти і бачити чим сир з одного регіону може бути відмінним від іншого. Це і буде рушієм у тому, що людина захоче відвідати це місце і спробувати цей продукт.
"На Закарпатті один з виробників сиру помітив, що йдучи з пасовиська додому його кози проходять через буковий лісок та їдять листочки букові. Завдяки цьому сир має пікантний смак. Це його особливість, а тому це цікаво, і це хочеться спробувати", - розповідає Олександр.
Типовість певних інгредієнтів та компонентів, які використовують в регіональній та локальній кухні населення Карпат пов’язане з географічним походженням сировини. Це гарантує тісний зв'язок кухні і території та людини і культури. Це зумовлено факторами історичного проживання, традиційний раціон харчування", - говорить він.
Важливою складовою гастрономічного туризму є "робота з туристом". Треба якось заохотити та зацікавити людей, які прагнуть приїжджати. Це і організація різних фестивалів, і розробка якихось цікавих маршрутів.
Якщо усі вищезазначені пункти скласти та почати реалізовувати то Буковина приречена на успіх.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
