На Буковині до різдвяних свят починали готуватися ще від Введення або Миколая. Довгими зимовими вечорами старші розучували з молодими та дітьми колядки.
В одному селі могло бути до 30 кутів, і одна колядка могла звучати у декількох варіантах. Колядники збиралися в гурти, обговорювали, як одягатимуться, чи робитимуть вертеп. Усе це зберігалося в таємниці від інших. До Різдва буковинці завжди намагалися зробити щось нове до господи, придбати обновки для себе та дітей.
Випікали три види хліба
– У приготуваннях до цього великого свята брала участь уся сім’я – від найстаршого до найменшого, – розповів директор учбово-методичного центру культури Буковини, етнограф Микола ШКРІБЛЯК. – До Різдва готували господарство: білили хати, чистили стайні та стодоли. Перед тим, як місити тісто, жінка переодягалася у чистий одяг, молилася. Дякувала Богові та прохала, щоб гарно спеклися хліб і калачі на добрий спожиток. До хати в цей час намагалися не пускати нікого чужого. Колись на Буковині випікали три види хліба: чорний, білий і жовтий. Ця традиція збереглася ще з язичницьких часів. Чорний хліб символізував землю-годувальницю, жовтий – сонце, а білий пекли на догоду богам.
Головною стравою на Святій вечері була кутя. Вона складалася з обпиханої у ступі пшениці, маку та меду.
"Це вже потім жінки почали фантазувати і додавати, хто що хоче, – каже пан Микола. – На столі мало бути 12 пісних страв. Це сакральна цифра. Вона символізувала і 12 апостолів, і 12 місяців року. Якщо подивитися на набір продуктів, які входили до страв, то це все те, що виросло на городі, в полі, в саду, в лісі. Тобто все, що Бог дарує людині, аби вона могла вижити".
Розсівали по обійстю мак
На Святий вечір за столом збиралася вся родина. Ні хлопці, ні дівчата не йшли на гулянки чи побачення. Шостого січня навіть діти дотримувалися суворого посту. До вечері не можна було нічого їсти та пити.
– Старші дівчатка допомагали матері готувати їсти, а хлопчики обходили худобу, – говорить етнограф. – Кожен порядний господар колись тримав коня, корову, овець, свиню, пасіку. Вважалося, що на Святий вечір худобина розмовляє і може навіть поскаржитися Богові на погане ставлення до неї. У деяких гірських селах із трисвічником обходили все обійстя та розсівали освячений мак, закликаючи на вечерю злих духів. При цьому примовляли: "Тоді доступишся до нашого столу і Святої вечері, коли повизбируєш цей мак". На покуті ставили дідух, сплетений із колосків пшениці або різних зернових культур. Ця традиція збереглася з дохристиянських часів і символізувала зв’язок із предками. Дідух зазвичай робили на трьох ніжках, що означало світ померлих, світ сучасний і рай. У деяких буковинських селах побутувала традиція підвішувати до стелі солом’яних павучків, що символізували будову світу. Перед вечерею всі молилися навколішки. Найстарший член родини брав ложку куті та підкидав її до стелі, щоб наступного року гарно вродило збіжжя. Газдиня накладала в мисочки кожної страви, а діти несли їх за поману померлих родичів старим самотнім людям, бідним, сусідам. Тільки після цього родина сідала вечеряти.
Народні традиції Святої вечері
*Цього вечора не можна було сваритися, кричати, щось позичати.
*Як пройде Святий вечір, таким буде для родини весь рік.
*Перед вечерею у хаті мала бути помита підлога.
*Усі одягали святковий одяг.
*Господар заносив до хати сіно і клав його на стіл, зверху стелили білу скатертину. По кутках ставили чотири зубки часнику, який символізував здоров’я і захист від нечистої сили.
*Першими на стіл ставили кутю, хліб, калачі, сіль, свічку-трійцю. Потім розкладали інші страви.
*Ложок ставили на одну більше, ніж членів родини, щоб стало більше ще на одну душу. Подекуди ця ложка призначалася для духів померлих, які могли завітати на вечерю. Для ангелів на вікно ставили мисочку з кутею.
*Вечерю починали з молитви навколішки, запрошуючи всіх родичів до 12 коліна.
*Усі їли з однієї посудини, що символізувало єдність родини.
*Поки не закінчувалася вечеря, ніхто не вставав із-за столу, бо буде блудником увесь рік.
*Після вечері страви не забирали зі столу, а ложки не мили.
*Усю ніч в хаті мало горіти світло, бо син Божий народився.
*На Святий вечір ходили колядувати діти, а на Різдво – молодь та дорослі.
Що готували колись на Святу вечерю
1. Кутя (пшениця, мед, горіхи, мак).
2. Вареники з картоплею, грибами, капустою.
3. Смажена риба.
4. Пісний борщ з грибами.
5. Голубці з рисом і тушкованою морквою.
6. Салат із буряка та чищеного оселедця.
7. Варена картопля з часником та олією.
8. Пиріжки з грибами, горохом, капустою.
9. Колочена квасоля.
10. Квашена капуста із солоними огірками та цибулею.
11. Пампушки.
12.Узвар.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
