Альпіністка Ірина Галай стала першою українкою, котрій вдалося підкорити Еверест. Вона зробила це торік, 20 травня. Нещодавно пані Ірина відвідала Чернівці та розповіла про своє сходження.
Російські спецслужби відібрали напис "Ельбрус наш!"
Еверест був не першою вершиною, на яку зуміла зійти 29-річна українка. Ірина підкорювала Казбек (одна з вершин Кавказу), Ельбрус (найвища вершина Кавказу), Монблан (найвища гора Альп)… І це далеко не повний перелік.
– Першим для мене стало сходження на Казбек. Тоді ще досвіду не мала і собі в рюкзак склала речей на 30 кілограмів. Мій гід передивився мою поклажу і викинув половину. Я дуже протестувала, адже зубні нитки чи косметичний набір здавалися мені вкрай важливими на вершині. Та потім була йому вдячна. Чим вище ти піднімаєшся – тим більше відчуваєш кожен зайвий кілограм ноші. Тож не уявляю, як дійшла би з 30-кілограмовим рюкзаком, – пригадує І. Галай.
Потім було ще кілька сходжень, серед яких і другий похід на Ельбрус. Ірина разом із кількома іншими учасницями групи вирішили здійснити винятково "жіноче сходження". Відважні дівчата хотіли ще й залишити на вершині українську символіку та напис "Ельбрус наш!" Та альпіністок затримали в російському аеропорту спецслужби. Вони відібрали в дівчат усю символіку (вінки, прапори та сам напис), кілька годин протримали на території летовища, а одній з учасниць навіть заборонили в’їзд на територію Росії. Тож зійти на вершину Ельбрусу дівчатам довелося без національної символіки.
Перед підйомом їла все, а вагу не набирала
Ірина хотіла стати першої жінкою в Україні, яка здолає Еверест (8848 метрів над рівнем моря).
– Підйоми мені давалися легко – гори мене люблять. Тож вирішила, що дозріла до найвищої точки світу. Для цього мені потрібно було набрати вагу, адже під час сходження люди втрачають до 15 кілограмів. Мені ж втрачати вже немає куди. Аби набрати, їла все – хотдоги, шаурму. Але непросто набрати бодай кілограм, коли щодня тренуєшся й бігаєш 15-20 кілометрів, – каже І. Галай.
Зрештою, Ірині вдалося добре підготуватися до сходження. Дівчина впевнено дісталася позначки 6400 метрів. Після цього вже навіть не стала повертатися в базовий табір, а залишилася чекати на поліпшення погоди.
На вершині вона добре їла та спала. Мало того, Ірині вдалося навіть погладшати попри те, що на такій висоті люди відчутно втрачають у вазі.
– Ще на такій висоті організм дуже повільно перетравлює алкоголь. Тож, випивши 150 грамів віскі, я два дні ходила напідпитку. Крім того, на такій висоті відбуваються гормональні збої. Так, у мене почала рости борода. Після сходження довелося вживати спеціальні препарати для відновлення гормонального фону. Коли тато запитував, що мені подарувати, я жартувала, що чоловічу бритву для гоління, – пригадує Ірина.
У місті небезпечніше, ніж у горах
Екстриму в житті Ірини вистачає. Так, під час свого третього сходження на Ельбрус вона мало не зірвалася з обриву. В останній момент її встиг вхопити за капюшон інший альпініст. Проте І. Галай не робить із цього трагедії.
– Звісно, я безмежно вдячна тому хлопцеві. Проте не клала би на собі хрест, якби його не було поруч. У мене був шанс зачепитися альпіністським гаком за виступ обриву, – каже Ірина.
Щоправда, альпіністка не зважає на екстремальні ситуації. Каже: значно більше людей щороку гине на дорогах, аніж у горах. Так, її одного разу на пішохідному переході збив мотоцикліст. Після цього випадку дівчину нікому не вдасться переконати, що гори більш небезпечні за місто.
"Раділа, що по мені бігають щури"
Найбільш екстремальною ж пригодою в житті Ірини стала спроба підйому на пік Меру на Евересті два роки тому. Те сходження так і не відбулося через сильний землетрус у Непалі.
На її очах люди гинули десятками. Під час цього хаосу до неї підбіг хлопець зі США з пересохлими губами. Він казав їй, що готовий віддати 100 доларів, аби вона йому дала будь-яку помаду. Ірина просто так віддала, не взявши грошей.
– Він тут же обмастив нею свої губи… І я навіть не знала: сміятися мені чи плакати. Хлопець розмальованими помадою пересохлими губами виглядав кумедно. Проте було не до сміху, – пригадує І. Галай.
У хлопця, який підбіг до неї, виявилися багаті батьки – вони прислали за ним гелікоптер. Проте він відмовився від евакуації, доки не знайде свого друга, який опинився у сніжному полоні під час сходження лавини.
Ірина позбулася в Непалі чи не єдиного свого страху. Річ у тому, що дівчина з дитинства панічно боялася гризунів. Та під час землетрусу їй довелося жити в бараці, де миші та щури бігали просто по голові. Коли вони зникали, це свідчило про наближення повторного поштовху. Тож Ірина, як і решта людей, не те, що боялися – вони благали мишей бігати якомога довше.
"Заведу сім’ю, коли здолаю вершини семи гір світу"
Альпіністка зізнається, що здебільшого ходить у гори за власні кошти. Робота в нафтовій компанії дозволяє їй це робити регулярно. На сходженні на Еверест дівчина не збирається зупинятися, а мріє побувати на найвищих вершинах семи гір світу.
– Лише після цього я буду думати над створенням сім’ї. Хоча вже готова до цього, – резюмує І. Галай.
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
