1773 - відбулося знамените "Бостонське чаювання". З метою придушення конкуренції у північноамериканських колоніях британський парламент у 1721 видав закон, який вимагав купувати чай тільки у Великобританії. Та через високі податки й збори, населенню було вигідніше купувати контрабандний чай — переважно голландських постачальників, який не оподатковувався. 16 грудня 1773 група американців, одягнена в національні костюми індіанців та озброєна сокирами і кийками, пробралася на борт трьох кораблів британської Ост-Індської компанії "Дартмута", "Елеанора" та "Бівера". Швидко та ефективно бригада спустошила трюми та викинула за борт близько 45 тонн чаю (приблизно 1,87 млн доларів у переліку на ціни 2007 року). Жодному предмету, окрім чаю, не було завдано збитків та нічого не було вкрадено, за винятком зламаного дверного замка, котрий пізніше був замінений невідомим. Багато колоністів на знак солідарності відмовлялися від вживання чаю, замінюючи його "ароматною настоянкою" (з листя малини) та іншими трав'яними напоями. Уряд Великої Британії постановив закрити порт Бостона до повного відшкодування збитків і направив у Нову Англію військові кораблі. Бостонське чаювання стало одним з каталізаторів Війни за незалежність США.
1899 – в Італії засновано футбольний клуб "Мілан". Засновником і першим президентом клубу, який спочатку об'єднував любителів крикету й футболу, був англієць Альфред Едвардс.
"Мілан" – 17-разовий чемпіон Італії, 7-разовий володар Кубка чемпіонів, 5-разовий володар Кубка Італії, 2-разовий володар Кубка кубків та інших трофеїв. Червоний і чорний ("россо-нері") — незмінні офіційні кольори клубу "Мілан" з моменту його заснування. Червоний колір символізує полум'яний запал його гравців, а чорний — страх суперників перед рішучістю "міланісто".
1979 - уперше людина подолала звуковий бар'єр, пересуваючись поверхнею Землі. Це зробив американський автогонщик Стен Барретт.
1989 — у Румунії розпочались антикомуністичні протести, які призвели до повалення диктатури Ніколае Чаушеску.
16 грудня в місті Тімішоара почалось повстання, що було спричинене усуненням зі своєї посади і виселенням з будинку пастора Ласло Текеша, угорця за національністю, антикомуніста та одного з керівників руху, що виступав за "повну етнічну автономію" декількох районів зі значною долею угорського населення. Після перших репресивних акцій з боку правоохоронних органів розпочались погроми відділень комуністичної партії. Придушити виступ було доручено міністру оборони Васіле Мілю, але він відмовився ввести у місто війська. Це коштувало йому життя, оскільки за вироком військового трибуналу 25 грудня 1989 року він був страчений. Його місце зайняв генерал Віктор Стенкулеску. У ніч з 16 на 17 грудня у місто були введені війська і підрозділи таємної поліції "Секурітате", які використали спецтехніку, включаючи водомети, а потім відкрили вогонь на ураження. Точна кількість жертв досі залишилась невідомою.
Далі основні події революції перемістилися у столицю країни Бухарест. У ніч з 22 на 23 грудня почались сутички армії та повсталих зі співробітниками "Секурітате", але центром боїв стала столиця.
24 грудня було створено Надзвичайний військовий трибунал, який 25 грудня засудив Ніколае Чаушеску до смертної кари. Саме цього дня він був розстріляний разом із дружиною. Тіла Ніколае та Єлени Чаушеску були поховані у безіменній могилі на цвинтарі Генчеу на південно-західній околиці Бухареста.
Влада перейшла до Фронту національного порятунку, на чолі якого переважно стояли колишні комуністичні партійні функціонери.
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
