Модель з Чернівців допомогла облаштувати сенсорну кімату для діток з особливими потребами (ФОТО)

У чернівецькій загальноосвітній школі для діток із особливими потребами з`явилася сенсорна кімната.

Обладнати кімнату корекційного розвитку допомогла фіналістка конкурсу "Міс Україна 2016" Аліна Аньол. Дівчина виділила 10 тисяч гривень.

- Мені завди хотілося допомогти особливим дітям, котрі хворіють на синдром Дауна, адже вони насправді щирі та добрі, проте дуже вразливі і не захищені. Важливо забезпечити їм опіку, підтримку та розвиток з раннього віку, - каже дівчина.

Директор Чернівецької спеціальної школи №3 Ольга ДОБРЖАНСЬКА каже, що в їхньому навчальному закладі багато дітей, які потребують інтенсивної допомоги. Облаштувати сенсорну кімнату мріяли давно, та не було коштів.

-У нашій школі навчаються 134 учні. Усі діти – з вадами розумового розвитку, зокрема, хворобою Дауна, аутизмом. Тож до них потрібен особливий підхід, аби допомогти їм адаптуватися у суспільстві, - каже пані Ольга. – У сенсорній кімнаті є все необхідне обладнання.

До створення кабінету долучилися всі: вчителі своїми силами зробили ремонт, за державні кошти придбали нові меблі, а Аліна Аньол забезпечила іграшками та обладнанням. Іграшки всі екологічно чисті, тільки з деревини. Вони дуже дорогі і випускають їх тільки у Хмельницькому.
- Тут діти розвивають дрібну моторику пальчиків, а саме це активізує роботу кори головного мозку. Ця кімната також потрібна для того, щоб з дітками можна було вивчати кольори, форми. Тут вони навчаються навіть елементарних побутових речей: застібнути ґудзик, затягнути блискавку, зав`язати шнурки. Для таких діток, це надзвичайно складно зробити, каже директор.

У сенсорній кімнаті можуть займатися всі учні школи, та пані Ольга каже, що набагато ефективнішою тут є робота із маленькими дітьми.

- Малеча більш сприйнятлива. Дрібна моторика розвивається з раннього віку. Для більш дорослих у нас є предмет "соціально-побутове орієнтування". Під час цього уроку їх навчають користуватися ножиками, чистити картоплю. Вони вчаться шити, прасувати, прати… Навіть їжу приймати навчаємо, бо для цих дітей це складно, - каже директор.

- Наше основне завдання – соціалізація дитини у суспільстві. Дитина не має відчувати себе іншою, при контакті із здоровими дітьми. Ми активно над цим працюємо, і запевняю, хто не бачив цих діток раніше, у 9 класі не відрізняє їх від повністю здорових дітей. Нам потрібне нове обладнання, нові ефективніші можливості для їх соціалізації. Зараз нам потрібні дрібнички: комплекти столового посуду, стіл, де вони могли б і їсти, і працювати. Та все це кошти, яких у нас не вистачає. Тому, коли кімната буде готова – залежить від волонтерів, небайдужих людей та меценатів, - зауважує пані Ольга.


Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook