Ще минулого року аграрії Чернівецької області пікетували органи влади щодо обмеження спецрежиму ПДВ, однак це не допомогло – з 1 січня нововведення набрало сили.
Днями відбулися збори сільськогосподарських товаровиробників Буковини, на яких прийнято відкрите звернення до президента, голови ВР та прем’єр-міністра стосовно цієї проблеми, пише molbuk.ua
– Ми звернулися до очільників держави з конкретною пропозицією – скликати Аграрний форум України за їхньою участю, – розповідає Лілія Бортич, голова Асоціації сільгосптоваровиробників Буковини. – На ньому вимагаємо розглянути питання повернення спецрежиму ПДВ та його альтернативу – зниження ставок ПДВ на сільгосптовари до 10 відсотків при умові відмови від бюджетних дотацій та запровадження мінімального соціального навантаження на один гектар сільгоспугідь.
– Наскільки серйозна ця проблема?
– Обмеження спецрежиму ПДВ різко вдарило по малих та середніх сільгоспідприємствах, вимивши їх обігові кошти, змусивши "скидати" наявні товарні запаси, а також ускладнивши бухгалтерський облік. При цьому, як відомо, аграрії недоотримали 15 мільярдів гривень, а трейдери поклали в кишеню 23 мільярди відшкодування ПДВ. Тобто держбюджет втратив 8 мільярдів гривень. Виходить, що тих, хто вирощує хліб, ще й "б’ють". Логічним кроком e таких умовах було б відновити ті правила оподаткування, які діяли до 1 січня 2016 року. Якщо ж зробити це неможливо, пропонуємо врахувати загальноєвропейську практику запровадження знижених ставок ПДВ на продукти харчування. Запровадження їх на продукцію рослинництва та тваринництва принесе користь і виробнику, і споживачу. А джерелом коштів для відшкодування втрат бюджету при введенні знижених ставок ПДВ стане добровільна відмова сільгоспвиробників від бюджетних дотацій. Практика доводить, що ніколи прямі дотації не платилися у повному обсязі. При цьому, ще й вимагалися "відкати" від 40 до 50 відсотків. Тому сільгосппідприємства проти прямої бюджетної підтримки та просять задекларовані 6 мільярдів бюджетної підтримки на 2017 рік залишити в бюджеті для відшкодування втрат від запровадження прозорого механізму зниження ставок ПДВ на товари сільськогосподарської групи. Також несправедливим буде зниження ставок винятково для продукції тваринництва, в тому числі птахівництва, оскільки весь тягар сплати єдиного податку 4 групи – колишнього фіксованого сільгоспподатку, який за останні два роки підвищився в 21 раз, несуть на собі рослинницькі підприємства.
– Хіба це єдине джерело коштів для відшкодування втрат бюджету при введенні знижених ставок ПДВ?
– Сільгосппідприємства сплачують до 1000 гривень і більше податків за кожен гектар сільгоспугідь в обробітку – податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, єдиний податок. На жаль, нині в Україні має масовий характер так зване "сіре фермерство", коли реальний користувач взагалі перебуває в тіні, не реєструє підприємницьку діяльність, при цьому власники земельних паїв отримують орендну плату (з неї не сплачується податок на доходи фізичних осіб), "чорною" готівкою. Тобто процвітають тіньові ринки продажу зернових та олійних культур. Легальний бізнес програє у ціновій конкуренції нелегальному, у якого затрати нижчі. Тому ми підтримуємо ініціативу громадської організації "Аграрний союз України" про запровадження мінімального соціального навантаження у розмірі 1% нормативної грошової оцінки з 1 гектара сільгоспугідь. Мета такого податку – змусити платити всіх. Для легальних виробників мінімальне соціальне навантаження зменшується на суму уже сплачених податків ( ПДФО, ЄСВ), тому вони не збільшать своє податкове навантаження. Тіньовики заплатять. Такий підхід створить рівні умови для всіх суб’єктів господарювання і дозволить оподаткувати й "сірих фермерів". За оцінками Всеукраїнської аграрної ради, лише цей захід дасть до бюджету 5 мільярдів гривень валового доходу. Отже, 6 та 5 мільярдів гривень державі вистачить, як мінімум, для реалізації програми зниження ставок ПДВ на товари сільськогосподарської групи.
Василь ГРИНЮК
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
