49-річна Ольга Максіян – керівник обласного центру антенатальної охорони плоду та медичної генетики, який створено при діагностичному центрі. Сюди звертаються жінки, які не можуть народити дітей, та вагітні з важкими патологіями.
Ольга Іполитівна родом із Волоки Вижницького району.
"Мама працювала вчителькою, батько – бригадиром у колгоспі. А я з дитинства мріяла стати лікарем, – зізнається пані Ольга. – Закінчила з червоним дипломом медучилище, пізніше – медінститут. Влаштувалася в міський пологовий будинок на четверть ставки. А потім мені запропонували роботу в діагностичному центрі. Працюю тут уже 17 рік. Свій антенатальний центр ми створили з відділу медичної генетики у 2007 році. Якщо раніше ми могли діагностувати різні вади внутріутробної дитинки у 70 випадках, то зараз – до 140. І це завдяки новій апаратурі. Хоча кількість пологів торік зменшилася на тисячу. Можливо, це пов’язано з міграцією молодих людей. Сплеск народжуваності спостерігався у 2009-2010 роках".
Наша область – єдина в Україні, де немає перинатального центру. Тому всі вагітні жінки з різними патологіями звертаються до антенатального центру, який очолює Ольга Максіян.
"Щодня приймаємо в середньому 100-120 пацієнтів, – каже лікар. – Це не тільки вагітні жінки, а й майбутні матері та діти. Жодній людині не відмовляємо, навіть якщо прийом затягнеться на годину-дві. Мій тато колись казав: "Якщо можеш – то допоможи, або хоча би постарайся допомогти". У нашому центрі працює 30 висококваліфікованих спеціалістів: терапевти, педіатри, акушери-гінекологи, генетики, інфекціоністи, лікарі ультразвукової діагностики. Дуже зручно, що ми знаходимося в діагностичному центрі. Усе на місці, є можливість обстежити пацієнтів у різних спеціалістів, здати аналізи. У нас є сучасне обладнання на рівні крутих приватних клінік, про яке ми колись навіть не мріяли".
До центру звертаються молоді пари, які не можуть народити дітей.
"Інколи важко розмовляти з чоловіками, які приходять зі своїми дружинами, – запевняє пані Ольга. – Ти йому говориш, що потрібно обстежитися, а він уперто: "Це жінка винна". А коли його все-таки вдається умовити, виявляється, що насправді це його вина в тому, що в них немає дітей. Я не веду статистики, скільком подружжям вдалося допомогти. Але якщо приходять люди і кажуть:
"Дай вам, Боже, здоров’я, бо в нас народилася дитинка", – то це найкраща статистика і подяка за нашу працю. До мене вже приходять доньки та внучки моїх колишніх пацієнток. У деяких народжується по двоє – троє діток. Я дуже рада за них.
Матеріал про Ольгу Максіян читайте у четверговому номері "МБ".
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
