"Мені подобаються українські дівчата. Для них сім’я – на першому місці. Вони такі хазяйновиті, відповідальні, люблять дітей. Не те що наші жінки – їх нічого не цікавить, їм би тільки до ранку по клубах ходити і веселитися", - писав Тетяні у соцмережі Ендрю з Нової Зеландії.

І додавав, що з цих причин хоче одружитися лише з українкою. "Я живу в селі, маю будинок, господарство. Хочу знайти українку, яка буде дбати про дім і виховувати дітей. Я не маю нічого проти, щоби вона перевезла сюди своїх рідних", - казав Ендрю.

Чернівчанка Оля рік працює у США. Тепер агітує свою подругу Ірину, щоби та реєструвалася на сайті знайомств з американцями. Запевняє, що серед тамтешніх чоловіків українки дуже популярні. Бо американські дівчата, мовляв, несерйозні, дітей не хочуть, а ще є багато таких, які колються.

Про арабів нічого й говорити. Вони українок особливо люблять. Практично в кожної українки, яка зареєстрована у соцмережі, серед шанувальників є мешканці арабських країн. Вони доволі активні, часто пишуть, намагаються навіть російською.

Словом, українки доволі популярні серед іноземців. Причини різні: хтось шукає собі працьовиту і покірну домогосподарку, комусь здається, що наші жінки більш легкодоступні. Втім, слід бути обачними і не малювати собі в голові образ принца на білому коні, вважає працівник шлюбного агентства у Чернівцях Оксана:

-Чоловіки арабських країн особливо падкі до наших жінок, - каже Оксана. – І вони все роблять, щоби сподобатися: вміють себе подати, гарно одягнутися, купують собі дорогі речі. Наприклад, зараз у Чернівцях навіть "фішка" така з’явилася – "араби на BMW". І часто їм вдається підкорити серце української дівчини. Проте з розповідей знайомих знаю, що такі історії рідко закінчуються щасливо. Пояснення просте – у країнах, де ставлення до жінок інакше, чоловіки починають шукати слов’янок. Адже в арабських країнах з жінкою так просто не заведеш роман, там, як правило, треба одружуватися. Араби ж вважають, що слов’янки більш легкодоступні. Але вони часто заводять стосунки, обіцяють золоті гори, а потім їдуть додому з обіцянкою повернутися і зникають "з кінцями". А українська дівчина, може, з ним п’ять років жила і борщі йому варила.

Зовсім інші чоловіки з таких країн, як, скажімо, Канада, Нідерланди, провадить Оксана. Вони шукають жінок для серйозних стосунків. Проте, звертаються вони за послугами до шлюбних агентств рідше.

-Переважно це чоловіки середнього віку, - розповідає Оксана. – Вони не бідні, але й особливо заможних серед них немає. Якщо й трапляються бізнесмени, то середнього рівня. Наприклад, тримає чоловік поле і хоче жінку, яка би сиділа біля того поля в селі. При цьому запити до жінок у всіх практично однакові – щоб і гарна, і розумна, а головне, вік – від 25 до 35 років. То нічого, що йому може бути під 60 років.

Українки також часто шукають щастя за кордоном. Частина з них звертаються до шлюбних агентств, інші ж, які знають англійську мову, напряму спілкуються з іноземцями через соцмережі.

-Причини того, що жінки шукають іноземців, різні, а останніми роками їхній перелік зріс у зв’язку з воєнними діями на Сході України, - каже Оксана. – Переважно "імпортних" наречених шукають жінки віком від 25 до 40 років, частіше самотні або розлучені, рідше – з дітьми. Більшість із них самореалізовані, "просунуті". "Затуркані" не звертаються, бо в силу своїх комплексів не можуть наважитися на такий крок. Тим, хто хоче знайти своє щастя за кордоном, раджу бути терплячими і не втрачати надії, шукати…

Досвід
"Спілкуюся, щоби вдосконалити англійську"
Інна, 31 рік:
-Я майже два роки переписувалася з американцем на ім’я Скотт. Він мені подобався. Симпатичний, спортивної статури. Ще б пак, військовий, служив у спецвійськах НАТО, навіть в Афганістані побував, там отримав травму і довго лікувався. Він мені про це все розповідав і це було цікаво. Я, звісно, не покладала особливих надій, та все ж була якась така думка – а раптом і справді щось із цього вийде? І раптом він зник, перестав писати. А через деякий час я дізналася, що він одружився з росіянкою. Виходить, він одночасно переписувався і з іншими.

Також я переписувалася з хлопцем із Нової Зеландії. Та коли він одного разу виклав у соцмережі дуже вульгарне фото, я його видалила з друзів.

Зараз спілкуюся з румуном. Йому десь років під 40. Він мені постійно робить компліменти. Але він мені щось не дуже до вподоби. Чесно кажучи, спілкуюся з ним лише тому, щоби вдосконалити свою англійську.

А взагалі я вже не хочу заміж за іноземця, хоча раніше й хотілося. Не дуже вірю в те, що таким чином можна знайти чоловіка своєї мрії. Для мене це більше розвага.

Коментар
Краще спершу зустрічатися на "своїй території"
Вікторія САНДУЛЯК, психолог громадського об’єднання "Дитина-сім’я-суспільство":

-Як і будь-який інший шлюб, шлюб з іноземцем має формуватися на основі взаєморозуміння, взаємодовіри і обов’язково взаємоповаги, тобто на рівних. Не можу сказати, що шлюб із іноземцем має якось відрізнятися від шлюбу з не іноземцем. У будь-якому разі мають значення також спільна віра, цінності, хоча би приблизно однакова освіта, щоби люди мали про що поговорити, щоб у них були спільні інтереси, захоплення. Жінка, яка збирається вступати в шлюб з іноземцем, має зрозуміти, чого він шукає в дружині і чи вона погоджується бути такою дружиною, яка потрібна йому.

Чи варто шукати знайомства з іноземцем? Це залежить від того, з якою метою це жінка робить. Дуже важливо для себе щиро відповісти на питання – чого я насправді хочу. Я хочу заможного життя з багатим чоловіком, неважливо, чи розумний він, чи красивий, чи буде мені подобатися? Або я просто хочу кохання, людину, з якою буде цікаво дивитися один і той же фільм або гуляти в парку і милуватися квітами.

Варто зробити все, щоби початок стосунків з іноземцем був якомога безпечніший для жінки. Наприклад, перша зустріч – в Україні, на своїй території, де жінка знає, що її тут захистять, що вона тут не сама. А не їхати в якісь Арабські Емірати, щоби побачитися з чоловіком, який її може там закрити. Тут в будь-якому разі безпечніше.

І, звичайно, ставитися до себе з повагою, обов’язково пам’ятати, що я "окей". Так, я з такої країни, де зараз війна, де бідність, дуже важкий час. Але при цьому я ні на йоту не менш вартісна, ніж та людина, які пощастило народитися в країні, де кращий рівень економічного розвитку.