Уже з півроку в молдавських селах регіону колотнеча: заїжджі емісари закликають місцевих мешканців під час усеукраїнського перепису визнати себе румунами. Зміну національного самовизначення підкріплюють пільговою видачею румунських паспортів, які відкривають можливості безвізового пересування країнами ЄС, ідеться в сюжеті ТСН-Тиждень.
Прості селяни, не обтяжені надмірним патріотизмом, у власній румунізації бачать лише вигоду.
"Без усіляких 5 тисяч євро їхати в Італію будемо", - кажуть окремі люди, що звикли мандрувати Європою в пошуках заробітку. Вони визнають: заради паспортів країни ЄС готові записатися румунами під час наступного перепису населення України.
Місцеві розповідають: у прикордонних селах уже третину населення складають громадяни сусідньої держави. Оголошеннями про видачу румунських паспортів щодня завішують дошки та паркани.
У чернівецькій області нині проживає майже мільйон людей. Найбільша частка – українці – 75%. Етнічна група румунів – 12%. Молдаван – 7%. Та в офіційних документах Румунської республіки вказано, що на Буковині вже 20% румунів. Арифметика проста: молдаван прирівняли до румунів фактично через румунізацію молдавських шкіл.
У сусідній країні досі не можуть змиритись із втратою Романії Маре – великої Румунії. На торішньому міжнародному Форумі Румунів прем'єр цієї країни відкрито заявив про етнічні претензії щодо сусідніх країн. Мовляв, закордонні румуни мають право бути визнаними румунами, незалежно від того, що носять такі історичні румунські назви як молдовани, арумуни, істрорумуни або влахи.
Зазвичай толерантні молдовські товариства Буковини закидали скаргами інстанції в ЄС та МЗС України. На їхню думку, під прикриттям різних акцій у селах насправді ведеться ксенофобська політика знищення молдовського етносу. В Україні хоч і заборонено подвійне громадянство, ні покарати його власників, ані позбавити – неможливо.
Ноти вітчизняних дипломатів румунським колегам про масову видачу паспортів у прикордонних регіонах залишилися поки що непочутими. Нині МЗС з обережністю ставиться до відкриття ще двох румунських консульств на Буковині.
