У лісі на Цецино знайшли речі, яким 1800 років.
Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету Антоній МОЙСЕЙ розповів "МБ" про знахідку.
Кілька невеликих металевих предметів із Цецинського лісу місцеві жителі показали їх професору БДМУ Антонію Мойсею під час його досліджень історії Роші як речі, які, на їхню думку, не становили значної цінності. Предмети знайшли на схилі, на відстані кількох метрів один від одного.
Увагу історика привернула одна деталь: під шаром землі та окислів на двох предметах проглядалося щось схоже на кольорову емаль. Після очищення стало видно, що на невеликій пряжці збереглися жовті, зеленувато-бірюзові та темно-сині, майже чорні емалеві вставки, а на другій накладці – світла та синьо-зелена емаль.
Подальше дослідження дало несподіваний результат: предметам близько 1800 років, а за технологією виготовлення та найближчими аналогами вони належать до провінційно-римської ремісничої традиції.
"Сьогодні емаль чи кольорове скло здаються звичайними матеріалами. Але майже дві тисячі років тому виготовлення таких речей було високотехнологічною справою. Саме збережені на предметах різнокольорові емалі стали першою ознакою того, що знахідки можуть бути значно давнішими й цікавішими, ніж здавалося спочатку", – каже Антолій Мойсей.
Найважливішими є два предмети. Перший – невелика пряжка розміром приблизно 21 на 22 міліметри, виготовлена з мідного сплаву й прикрашена кольоровою емаллю. Другий – видовжена декоративна накладка з емаллю та металевим штифтом на зворотному боці, за допомогою якого її кріпили до ременя або іншої шкіряної основи. Поряд знайшли також три невеликі круглі металеві бляшки зі штифтами.
"Ми відшукали аналогічні предмети у спеціальній археологічній літературі такаталогах. Після попереднього визначення датування консультувалися з археологом Миколою Ільківим – науковим співробітником "Науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України, а також із фахівцями з давньої історії та археології Буковини Університету Штефана чел Маре в Сучаві. Потім пошук аналогій був розширений на територію України, Молдови, Румунії та колишніх провінцій Римської імперії. Найближчі паралелі привели нас до II–III століть нашої ери. Найпереконливішими виявилися близькі аналогії з Римської Дакії – провінції Римської імперії, що існувала переважно на території сучасної Румунії", – розповідає Антоній Мойсей.
За словами науковця, найближчі аналоги подібних речей датуються переважно другою половиною II – першою половиною III століття. Отже, цим речам сьогодні близько 1800 років.
"Сукупність ознак дає підстави вважати, що такі вироби були виготовлені в римському культурному середовищі, а потім потрапили на територію сучасної Буковини. І у цьому немає нічого незвичайного. Римські монети, амфори, скляний посуд, прикраси та деталі спорядження археологи знаходять далеко за межами імперських кордонів. На самій Роші раніше також були відомі знахідки римського часу, зокрема срібна монета імператора Траяна, а на місцевому поселенні виявляли фрагменти античних амфор. Отже, територія сучасних Чернівців майже дві тисячі років тому вже була внесена до широкої системи контактів із римським світом", – вважає Антоній Мойсей.
Але місце виготовлення речі та походження її власника – це різні питання. Тому передбачають, що римською річчю зовсім не обов’язково користувався римлянин.
"У II-III століттях сарматські групи активно контактували з Римською імперією, а їхні пам’ятки відомі у Пруто-Дністровському межиріччі, вздовж Пруту і західніше – у напрямку Сірету й Східних Карпат. У сарматських похованнях археологи неодноразово знаходили римські прикраси, посуд, фібули, деталі поясів і військового спорядження. Такі речі могли потрапити до сарматів через торгівлю, дипломатичні контакти, військову службу або як воєнна здобич. Є версія, що це речі сарматського воїна з Цецино. На її користь свідчать час, територія, поширення римських речей серед сарматів і велике значення поясного та кінського спорядження у середовищі вершників. Ми перевірили також опубліковані матеріали культури карпатських курганів і черняхівської культури, але близького аналога цій емальованій пряжці там поки що не знайшли. Тому попередня версія, що це предмет римської провінційної традиції, яким міг користуватися сарматський воїн або вершник високого статусу", – зазначив науковець.
Зараз дослідження знахідок триває. Після завершення наукового опрацювання артефакти передадуть Чернівецькому обласному краєзнавчому музею, де їх зберігатимуть як частину археологічної спадщини Буковини.
Раніше чернівецький історик Антоній Мойсей розповів, що виявив нову версію походження назви цього мікрорайону, яка відрізняється від раніше відомих.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
