Історія головного молитовного будинку єврейської чернівецької громади почалася в 1860-ті роки в час активного розвитку міста після входження Буковини до складу Габсбурзької монархії. Наприкінці XIX століття частина єврейської громади, орієнтована на реформістські ідеї, виступила з ініціативою зведення нового храму в "верхньому місті". Для побудови споруди у 1872 році було створено "Чернівецьке єврейське товариство Темплю", яке взяло на себе організацію будівництва.
Сплачені засновниками внески, а також чисельні пожертви склали фонд для будівництва і облаштування темплю. До складу дирекції будівництва ввійшли відомі єврейські особи міста, а землю під забудову в самому центрі Чернівців подарувала Амалія Цукер.
Історію темплю розповідають у відео від проєкту Культурна кузня, пише molbuk.ua
8 травня 1873 року відбулося закладання наріжного каменя під майбутню споруду головним рабином. Проєкт передбачав монументальну споруду, яку збудували в мавританському стилі. Храм мав чотири бокові вежі, які здіймалися у вигляді мінаретів, а дах увінчувало покрите міддю шатро. Особливе місце займала пам'ятна дошка, яка нагадувала про цісаря Франца Йосифа.
Темпль мав розкішний вигляд і зсередини. Передня стіна апсиди була виконана синім, червоним і золотим кольорами, а капітелі колон були прикрашені витонченими мавританськими арками. Відкриття і освячення Темплю відбулося 4 вересня 1877 року. Це свято стало визначною подією не тільки для єврейського населення, а й усього міста – у ньому взяли участь урядовці та представники всіх релігійних громад краю. Однак фінансові труднощі швидко поставили громаду перед кризою: будівництво здійснювалося в борг, товариство розпалося, а будівлю навіть виставляли на аукціон.
Ситуацію вдалося врятувати завдяки викупу храму єврейською громадою у 1886 році. Після цього Темпль отримав нове життя як реформістська синагога. Тут запроваджувалися елементи модернізованого богослужіння: хор і кантор, проповіді німецькою мовою, зміни у структурі літургії. Водночас громада залишалася поміркованою.
У міжвоєнний період, після переходу Буковини до складу Румунії, становище громади ускладнилося. У 1922 році, на тлі політичної напруги та антинімецьких настроїв, будівля фактично була конфіскована. Символи старого порядку демонтували, зокрема пам’ятник Шиллеру перенесли до Німецького народного дому. Попри політичні зміни, Темпль залишався важливим духовним центром громади. Під час Першої світової війни, коли Чернівці окупували російські війська, богослужіння припинилися, а місто зазнало руйнувань і погромів. Саму синагогу вдалося зберегти завдяки втручанню митрополита Володимира Репти, який тимчасово взяв на зберігання сувої Тори.
Найтрагічніший період настав під час Другої світової війни. У 1941 році, після повернення румунської влади як союзника нацистської Німеччини, у Чернівцях розпочалися масові репресії проти єврейського населення. Багатьох було розстріляно або депортовано до Трансністрії. У ці часи Темпль було підпалено німецькими та румунськими військами.
У 1950-х роках залишки синагоги намагалися висадити в повітря радянські органи влади. Зовнішні стіни будівлі встояли, проте купол було знесено. До будівлі, відбудованої в уцілілих історичних стінах, радянські архітектори додали четвертий поверх і двосхилий дах з фронтоном.
У 1959 році в переробленій споруді було відкрито кінотеатр "Жовтень", який за часів незалежності, у 1992 році, перейменували на кінотеатр "Чернівці". Сучасна будівля мало схожа на колишній величний Темпль, хоч і зберегла деякі його загальні зовнішні обриси, залишаючись німим свідком демографічної катастрофи, що змінила обличчя Чернівців назавжди.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
