Фото з фб-сторінки Ясенської гімназії
У Ясенській гімназії Сторожинецької громади навчається 57 учнів. У деяких класах там не налічується навіть десятка дітей. А перший клас не відкрився узагалі: набирався лише один учень, та й то на індивідуальній формі навчання через стан здоров’я.
Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua
"Треба зберегти"
Попри все, гімназію, як і інші школи з малою кількістю учнів, у громаді намагаються зберегти всіма силами. Розуміють: закриється школа – село спорожніє.
"Позиція міської ради – зберегти всі найменші школи. Немає школи – немає села. Потихеньку воно зовсім занепаде", – каже голова Сторожинецької громади Ігор Матейчук.
За його словами, зарплати педагогам фінансуються з держбюджету, тоді як витрати на обслуговувальний персонал, дрова, електроенергію та інші потреби закладів покриваються з бюджету громади. Загалом на освіту спрямовують близько третини бюджету громади.
Ігор Матейчук визнає, що утримання малокомплектних шкіл є значним навантаженням для місцевого бюджету. Проте, за його словами, економія не може бути єдиним критерієм, коли йдеться про існування сільської школи.
"Якщо закриється та школа, то що залишиться в тому селі? У Ясенях фактично є школа, клуб і невеликий осередок бібліотеки. Треба це зберегти. Хай діти ходять, розвиваються", – говорить голова громади.
Підвезення дітей з села Ясени до інших навчальних закладів було б складним, зауважує Ігор Матейчук. Найближчою альтернативою є школа в Костинцях. Однак колись там стався зсув. Тож узимку через складний рельєф та стан доріг забезпечити стабільне підвезення дітей буде проблематично.
Інший варіант – село Бобівці, розташоване приблизно за 10 кілометрів. Але й туди громада не зможе повноцінно організувати підвезення.
"Навесні ми ще можемо везти тих дітей, а взимку буде катастрофа. Тож діти просто можуть залишитися вдома", – пояснює І Матейчук.
"Поки я на посаді, жодну школу не закриють"
Проблема зменшення кількості дітей стосується не лише однієї школи: у сільських закладах перші класи щороку набирають дедалі менше учнів.
"На жаль, така ситуація в селах. Де було три класи, стало два", – каже І. Матейчук.
Водночас голова Сторожинецької громади запевняє, що, попри фінансове навантаження, не планує закривати школи.
"Поки я на посаді, жодну школу в громаді не закриють", – наголосив Ігор Матейчук.
Як розповів начальник відділу освіти Сторожинецької міськради Ярослав Стрілецький, у громаді є ще два невеликі заклади. Це філія Старожадівського ліцею, розташована на хуторі Майдан, та Дібрівська гімназія. У цих закладах навчається по 60 дітей.
За словами Я. Стрілецького, проблема зі зменшенням кількості дітей стосується не лише шкіл. У громадах знижується наповнюваність класів і груп у дитячих садках.
"Тенденції сумні. Скорочуються класи, скорочуються групи в садочках. На жаль, так", – зазначає начальник відділу освіти.
Водночас він допускає, що в разі покращення демографічної ситуації невеликі школи можуть знову наповнюватися дітьми.
Малокомплектні гімназії не закривають
Як розповіла заступниця директора департаменту освіти ОВА Оксана Гринюк, на Буковині є заклади освіти, де навчається менше, ніж 60 учнів. Проте це гімназії, які забезпечують початкову та базову освіту.
"Тобто, таких закладів, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти від першого до одинадцятого чи дванадцятого класу, у нас немає", – зазначає Оксана Гринюк.
За її словами, відповідно до постанови уряду, з першого вересня 2026 року державне фінансування не передбачене для закладів, де навчається менше, як 60 учнів і які забезпечують повну загальну середню освіту. На Буковині таких шкіл немає, тому наразі всі заклади області фінансуються з держбюджету.
Водночас у громадах є дев’ять невеликих гімназій, де 60 і менше учнів. Зокрема, у Сторожинецькій громаді – Ясенська гімназія, де навчається 57 дітей. У Хотинській громаді – Крутеньківська гімназія (55 учнів) та Анадольська (60 учнів). У Рукшинській громаді працює Пригородська гімназія.
"Йдеться про заклади, де немає старшої школи. Це фактично з першого по дев’ятий класи", – пояснює О. Гринюк.
Уже торік в області не було закладів, які мали менше, як 45 учнів і забезпечували початкову, базову та профільну освіту, каже Оксана Гринюк. Громади поступово реорганізували такі школи, зокрема робили їх філіями опорних закладів.
О. Гринюк пояснила, що освітня субвенція розподіляється з урахуванням визначених коефіцієнтів. Якщо виділених державою коштів громаді недостатньо, частину витрат вона має покривати сама.
"Якщо, наприклад, їм не вистачає коштів, то вже громада доплачує з місцевого бюджету", – зазначила посадовиця.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
