У Чернівцях на Панській продавали пиво, яке отримало золото в Парижі.
А ще тут демонстрували перші кінофільми, для музичного супроводу навіть створили спеціальний оркестр.
За Австрії у будинку №10 на вулиці Панській процвітав магазин Леона Блюма-молодшого, де можна було придбати модні капелюхи всесвітньо відомих фірм. У дворі продавав дамські костюми пан Ціммер. У міжвоєнний період тут також був престижний магазин чоловічого та жіночого взуття Феліксманна Гросса.
Будинок №11 збудували 1887 року на замовлення І. Мюллера. Він складається з двох споруд. У двоповерховій колись знаходився Буковинський крайовий базар -виставка, де відвідувачам пропонували меблі, сувеніри. Пізніше тут було ательє одягу Веніаміна Штрайха для заможних містян.
Німецький шнапс та есенції для пуншу
Гарний триповерховий будинок під №12 належав купцеві Леону Краусу і був споруджений 1901 року. За Австрії тут знаходився магазин, де торгували скляними та порцеляновими виробами Красноїльської фабрики гутного скла. Відомим цей будинок зробив пан Квадровський, який 1899 року привіз із Парижа до Чернівців перший кіноапарат та чорно-білі стрічки. Для музичного супроводу фільмів навіть створили спеціальний оркестр. Щодня відбувалося по три кіносеанси. Аби подивитися на це диво, чернівчани стояли в черзі, а пан-новатор мав гарний прибуток.
У будинку №12 знаходилася перша буковинська фабрика копченостей Памула і Грекула. Тут можна було придбати свіжі ковбаси, що завозилися двічі на день, натуральні австрійські вина, німецький шнапс, есенції для пуншу найвідоміших світових фірм. А ще в цьому приміщенні було кафе
"Елегант" для чернівецької еліти
У будинку №13 продавали розливне пиво "Бієр", яке отримало золоту медаль у Парижі та відзнаку учасника виставки у Чикаго.
Наприкінці ХІХ століття у будинку № 14 знаходилося Генеральне агентство Буковини. Тут можна було придбати квитки на швидкісні пароплави від Гамбурга до Нью-Йорка. Ще в цьому будинку був салон модних капелюшків Файлес Райх "У француженки". В румунський період тут надавав свої послуги Регіональний кредитний банк з капіталом 400 тисяч гульденів.
На будинку №23 привертає увагу зображення воїна на фасаді. Це давній барельєф покровителя пожежників Святого Януарія (Флоріана) при всіх обладунках, який заливає з глечика вогонь. За австрійських часів у цій будівлі працювала філія краківського товариства страхування від пожеж "Флоріанка". У дворі стояла напоготові підвода, запряжена кіньми. У ній була велика дерев’яна бочка з водою і дев’ять місць для пожежників. Щойно надходило повідомлення про пожежу, підвода виїжджала на місце пригоди. Попереду біг чоловік із дзвіночком у руках, аби перехожі звільняли проїзд. Обабіч підводи бігли по троє пожежників у спецодязі, тримаючись за шкіряні петлі. Шили за австрійським кроєм
Надзвичайно цікавою є будівля №26. Збереглася реклама чернівецької фірми Емануеля Зальтера, яка викладала керамічну плитку на підлозі вестибюлю. За Австрії тут були пивний ресторан і магазин кошерної їжі. А також знаходилася майстерня кравця чоловічого одягу Домініка Кобусевича, де пропонували місцеві та закордонні тканини, шили за англійським кроєм і виготовляли одяг для священників.
Двоповерховий будинок №28 має площу 1016 метрів квадратних і містить 47 кімнат. Він був споруджений 1878 року. Вартість будівництва складала 68 тисяч флоринів. Це приміщення належало дирекції Православного релігійного фонду Буковини, який був створений 1786 року після ліквідації 28 монастирів і проведення секуляризації монастирських земель.
Буковинський релігійний фонд був найбагатшою установою в нашому краї. До 1939 року він володів приблизно четвертою частиною найкращих земель і лісів у Карпатах. Йому підпорядковувалося 26 фабрик і заводів, у власності перебувало 846 будівель. Фонд продавав лісоматеріали по всій Європі, що давало велетенські прибутки. За ці кошти в австрійський період спорудили більшість православних храмів у Чернівцях. Зокрема кафедральний собор, церкву Святої Параскеви, Резиденцію буковинських митрополитів. За кошти фонду навчалися талановиті діти з бідних родин, надавали допомогу населенню у голодні роки.
У роки Першої світової війни у будинку розмістився військовий штаб російського генерала Брусилова. За радянських часів у 1940-1941 роках тут влаштували катівню НКВД, а потім знаходився Сталінський райком ВКП (б). У 1956 році сюди з Резиденції митрополитів перебрався краєзнавчий музей.
Цікаві факти
Чернівецькі школярки мали модний гардероб
*У магазинах на Панській продавали елегантні сукні та костюми, італійський шовк і шотландський твід. За капелюшками місцевих майстрів приїжджали панянки зі Львова та Бухареста.
* На старих листівках видно, що чернівецькі школярки теж мали модний гардероб. У польських та французьких журналах, які надходили до Чернівців, були ескізи сукеночок навіть для трирічних дівчаток.
* Із середини ХІХ століття в місті працювало 312 кравців та 200 їхніх помічників. 1912 року відкрили першу фабрику з пошиття одягу та білизни.
* В Австро-Угорщині була розповсюджена торгівля поштою. Тож чернівецькі модниці могли замовити у Парижі або Відні останні новинки – корсети, панчохи, туфлі, парасольки, капелюшки, які доставляли їм протягом тижня.
* У будинку на вулиці Гулака-Артемовського, 2 проживав відомий майстер-кравець Давид Мізеліс. Збереглися свідчення, що він навіть шив одяг для румунського короля.
*Заможні містяни користувалися послугами кравців, модисток, кутюр’є. Було прийнято, що кавалер на потязі вивозив даму свого серця на ранкову каву до Відня. Вона мала відповідно виглядати.
Підготувала Надія БУДНА
Листівки з колекції Едварда Туркевича
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
