
Роман Віхляєв народився на Полтавщині, де минула більша частина його дитинства. Згодом через сімейні обставини родина переїхала до Києва. Там він і закінчив школу. Пізніше Роман вирушив до Ізраїлю, де пройшов строкову службу в армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) та вперше опинився в умовах бойових дій.
Про це повідомляє Чернівецький прикордонний загін.
"У них немає поняття водій-механік - є водій-штурмовик. Я керував танком у складі екіпажу з чотирьох військовослужбовців. За потреби ми виходили двійками або всією четвіркою і виконували завдання як штурмовики", - згадує Роман.
У 2010 році на прохання матері він повернувся в Україну, відмовившись від подальшої контрактної служби в Ізраїлі. "Згодом я зрозумів, що це був материнський інстинкт - забрати мене з війни. Я був потрібен мамі насамперед як син", - розповідає військовослужбовець.
На батьківщині Роман навчався в Полтавському державному аграрному університеті. Після закінчення навчання він разом із дружиною та дитиною знову переїхав до Ізраїлю, де кілька років працював.
Із початком повномасштабного російського вторгнення Роман повернувся в Україну і одразу звернувся до Полтавського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
"Тоді там був справжній аврал. Кілька днів чекав своєї черги. Зрештою мене направили до прикордонників", - говорить чоловік.
Після проходження підготовки у квітні 2022 року Роман долучився до відділу прикордонної служби "Мар'їнка" Краматорського прикордонного загону. На той час прикордонники вже вели важкі бої на околицях міста.
"Дев'яносто дев'ять відсотків особового складу - це були надзвичайно вмотивовані люди. На першу ротацію в липні ми виходили з високо піднятою головою. За весь час боїв відступили лише на 500 метрів - і тільки тому, що окупанти методично знищували місто", - згадує прикордонник.
Згодом Роман у складі прикордонної комендатури швидкого реагування виконував завдання на кордоні з білоруссю, а пізніше знову вирушив на Донеччину. У лютому 2023 року під час бою він дістав поранення ноги.
"Нас було двоє. Я дуже вдячний побратиму Богдану, який допоміг мені дістатися до евакуаційної зони. Звідти мене доправили на лікування", - розповідає Роман.
Одним із найуспішніших епізодів своєї служби він вважає завдання із забезпечення антидронового захисту бойової групи.
"Ми з побратимом протягом шести годин прикривали хлопців за допомогою антидронової рушниці. Завдяки цьому вони змогли виконати завдання без втрат", - каже військовослужбовець.
Після кількох операцій і реабілітації Роман продовжив службу в Чернівецькому прикордонному загоні. Нині він виконує обов'язки старшини одного з підрозділів.
Найважчим на війні Роман називає відчуття безсилля, коли не можеш допомогти побратимам:
"Найважче - не мати змоги допомогти своїм у бою або евакуювати пораненого чи загиблого".
За мужність і самовідданість, проявлені під час захисту територіальної цілісності України, молодшого сержанта Романа Віхляєва нагороджено почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України "Золотий хрест" і нагрудним знаком Міністерства внутрішніх справ України "За відвагу в службі".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram






