Продовжуємо знайомство з готелями старих Чернівців. Кожна з цих будівель має власну унікальну історію, особливий архітектурний стиль та відомих постояльців.
Проєкт "Культурна кузня" пропонує зазирнути ще до кількох готелів, що були центрами світського та ділового життя міста у минулому столітті, пише molbuk.ua
"Бель В’ю" (Bellevue): Найкраща панорама міста
Розташований на Центральній площі, цей готель повністю виправдовував свою назву, що перекладається як "гарний краєвид".
Будівля була центром світського життя завдяки знаменитій кав’ярні на першому поверсі, де за горнятком віденської кави збиралася вся богема та політична еліта міста. Інтер’єри готелю вражали мармуровим оздобленням холів та відкритими терасами, з яких гості могли насолоджуватися видом на Ратушу в атмосфері справжнього європейського шику.
Сьогодні споруда залишається окрасою головної площі, зберігаючи дух старої європейської вишуканості.
"Париж" (Hotel de Paris): На перехресті головних артерій
Готель розташовувався на перехресті вулиць Головної та Руської. Будівля належала родині Штейнгаузів і була орієнтована на транзитних комерсантів та ділову еліту, що прибувала з боку вокзалу. Перший поверх традиційно займали торгові лавки та кав’ярня, а номери вирізнялися практичним плануванням із великими вікнами та високими стелями.
"Готтліб" (Gottlieb):
Готель знаходився поруч із головним поштамтом, що було важливо для комерсантів того часу. Будівля належала Самуелю Готтлібу і вважалася зразковим закладом для ділової аудиторії: тут функціонували кабінети для переговорів та працювали посильні для швидкої доставки кореспонденції. Внутрішнє оздоблення вирізнялося лаконічністю та функціональністю.
Завдяки високому рівню довіри та близькості до фінансових установ міста "Готтліб" був стабільно популярним серед банкірів та юристів протягом кількох десятиліть.
Готель "Вайс" (Hotel Weiß) — один із найстаріших закладів Чернівців, розташований на Центральній площі. Будівля належала родині Вайс і була центром світського життя міста, орієнтованим на комерсантів та інтелігенцію.
Особливу славу готелю принесла розташована на першому поверсі цукерня Алоїза Тесаржа. Вона вважалася неофіційним клубом для журналістів і політиків, де подавали десерти за віденськими рецептами. Технічне оснащення закладу було передовим: у підвалах працювали потужні льодовні для зберігання продуктів, а інтер'єри прикрашали ковані решітки та витончена ліпнина в стилі класицизму з елементами пізнього бароко.
У 1920-х роках статус будівлі змінився: її викупило товариство "Румунська культура на Буковині", перетворивши готель на Румунський народний дім.
"Під золотим кораблем" (Haus zum Goldenen Schiff):
Будівля на розі вулиць Головної та Шолом-Алейхема була зведена наприкінці XIX століття і функціонувала як престижний готель та заїжджий двір. Свою назву заклад отримав завдяки унікальному барельєфу золотого вітрильника на фасаді, який нагадував про "корабельну" форму самої будівлі, що немов розрізає перехрестя.
Готель вважався ідеальним місцем для приїжджих середнього класу завдяки помірній вартості.
За блиском оксамиту дорогих апартаментів ховалася інша сторона чернівецької гостинності. Окрім архітектурних велетнів, на тихих вуличках діяли десятки бюджетних закладів. Вони не приймали королів, але вабили доступністю та кумедними назвами — як-от "За останній гріш", чи "У свинячому кварталі". Ці скромні заїзди додавали місту живого духу, де аристократизм легко уживався з простим людським затишком та добрим гумором.
Читайте також: Від "Брістоля" до "Чорного орла": історія найвідоміших готелів старих Чернівців - відео
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
