Чернівці початку XX століття були стратегічним перехрестям торгових шляхів, що розвивалося стрімкими темпами. Постійний потік капіталу та гостей вимагав особливого комфорту, тому готелі стали дзеркалом розквіту міста та втіленням статусу "маленького Відня".
Ці розкішні архітектурні шедеври були не просто місцями для ночівлі, а головними осередками світського й культурного життя еліти. До сьогодні більшість із них зберегли свій величний вигляд, залишаючись знаковими пам’ятками чернівецької гостинності.
Про історію готелів у Чернівцях ідеться у відео проєкту "Культурна кузня", пише molbuk.ua
"Брістоль" (Bristol):
Зведений у 1906 році на площі Філармонії, готель став яскравим зразком віденської сецесії. Головною прикрасою є кутова вежа-еркер зі шпилем, що домінує над площею.
"Брістоль" вражав технічною досконалістю: він був одним із перших у місті з ліфтами та центральним опаленням. Внутрішній простір зачаровував високими стелями з ліпниною, витонченими кованими перилами сходів та великою кількістю дзеркал у позолочених рамах. Міські легенди також пов'язують готель із "елітними побаченнями", оскільки в його номерах часто приймали гостей найдорожчі повії того часу.
Попри націоналізацію у 1940-х роках, будівля зберегла свій величний фасад із автентичним написом і сьогодні слугує гуртожитком медичного університету.
"Золотий лев" (Goldener Löwe):
П’ятиповерхова будівля 1910 року на розі Центральної площі була інтелектуальним серцем міста. Оздоблений у стилі сецесії, готель отримав свою назву завдяки геральдичному барельєфу лева на кутовій вежі. Затишні камінні зали та кав’ярня при готелі були обставлені важкими дубовими меблями, створюючи ідеальну атмосферу для тривалих бесід Ольги Кобилянської та інших літераторів.
Сьогодні легендарний золотий лев на фасаді залишається впізнаваним символом чернівецької гостинності.
"Палас" (Palace):
Жвавий розвиток Чернівців як торговельного центру імперії спричинив справжній бум на розкішні апартаменти, що втілився в історії готелю "Палас". Будівля на сучасній вулиці Головній має багату історію та неодноразово змінювала назви: "Кронпринц" до 1902, "Метрополь" 1902–1926, і нарешті "Палас" після перебудови 1926 року.
Сьогодні цей готель зветься "Київ". На цьому місці функціонував один із найдавніших заїжджих дворів міста – готель "Принц-рудольф" (Kronprinz Rudolf), збудований у 1830-х роках. У румунський період будівля зазнала кардинальної реконструкції. Готель був осередком вишуканого сервісу та європейського стилю.
Навіть після націоналізації радянською владою та перейменування на "Київ", будівля зберегла свій монументальний архітектурний вигляд.
"Молдавія" (Moldavie):
Готель "Молдавія" увійшов в історію як головний культурний епіцентр Чернівців XIX — початку XX століття. Належачи родині фон Мікулі, він був основним концертним та театральним майданчиком, де виступав навіть Ференц Ліст. Його просторі зали з відмінною акустикою були прикрашені оксамитовими портьєрами та канделябрами, створюючи урочистий простір для музичних вечорів світового рівня. Згодом споруду перебудували під житловий будинок.
Готель "Під чорним орлом" (Schwarzer Adler) на Центральній площі – найстаріша готельна споруда Чернівців, що діяла як готель майже 200 років (з кінця XVIII століття до 1980-х).
Заклад вважався найпрестижнішим у місті ("гранд-готель"). Тут зупинялися урядовці, принци та відомі митці. Ресторан готелю був центром світського життя, де влаштовували театральні вистави та бали. В різні часи тут зупинялися Ференц Ліст, Юрій Федькович і Шолом-Алейхем, Михайло Грушевський та Олександр Вертинський. У румунський період готель продовжував працювати під назвою Vulturul Negru. А вже за совєтів став готелем "Верховина", нині є корпусом Торговельно-економічного інституту.
Будівля колишнього готелю "Три корони" на Центральній площі, - одна з найстаріших кам’яниць Чернівців, зведена у 1786 році.
Впродовж XIX століття готель був осередком світського життя та місцем проведення урочистих бенкетів. Справжньою перлиною закладу стала кав’ярня "Габсбург", що відкрилася на першому поверсі після перебудови будівлі в 1898 році. Це був розкішний інтер’єр із меблями з червоного дерева, де відвідувачам пропонували пресу з усього світу та елітну каву, яку доставляли безпосередньо з Гамбурга.
Сьогодні ця споруда є пам’яткою архітектури, де замість готелю та кав’ярні розміщені державні установи, зокрема підрозділи Пенсійного фонду.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
