На чернівецьких вулицях важко не помітити людей, які замальовують будівлі, сквери та інші куточки міста. Це не просто митці – вони частинка мистецької течії Urban Sketchers, до якої долучено десятки тисяч архітекторів, урбаністів, ілюстраторів по всьому світі. Їхня мета – задокументувати дійсність та архітектуру міста на даний момент. І у Чернівцях існує один із чотирьох українських осередків урбанскетчерів.
Про розвиток Urban Sketchers в нашому місті спілкуємося з киянкою Ольгою Шуманською. Вона не лише куратурка місцевої течії, а ще журналістка й мисткиня, яка займається дослідженням буковинського розпису.
– Розпочала займатися скетчингом у Чернівцях минулої осені, – ділиться Ольга. – У мене була мотивація знайти коло спілкування. У Threads побачила фото зустрічі з спільнотою в Івано-Франківську. Знайшла чернівецьку групу на Facebook й побачила, що немає нових анонсів. Зв’язалася з адміністраторкою групи, нею також виявилася киянка, яка припинила організовувати заходи, бо повернулася до столиці. Тож вирішила відродити місцевий скетчинг. Ще коли жила в Києві, малювала зарисовки, щоб відволіктися від війни. На полотні не зручно працювати на вулиці, тож купила скетчбук, щоб робити швидкі замальовки й проводити час на свіжому повітрі. Такі зарисовки з натури навчають концентруватися на головному, опускати дріб’язкові моменти і набратися впевненості. У Чернівцях ходила малювати на Винну гору (йдеться про історичну частину міста Вайнберг): гарний краєвид, де можна малювати з десять років. Сумна й незвична атмосфера на місцевому цвинтарі (йдеться про кладовище, що знаходиться на вулиці Зеленій).
У Чернівцях професійні художники, аматори та ті, хто просто любить помалювати проводять творчі зібрання раз на два тижні. Щоразу на новому місці з новими емоціями та ідеями. Уже змалювали архітектуру Турецької площі, фонтан та антураж заквітчаний у сакури на площі Філармонії. Кажуть, що хотіли б помалювати у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту. Взимку художники переносять здибанки в кав'ярнях, де нотують у малюнки інтер'єр та настрій закладів.
Urban Sketchers допомагає задокументувати місто
– Чернівці дуже мальовниче місце, – веде далі кураторка руху, – ось ці будинки можна розібрати на десятки скетчів. – Кажучи це, Ольга вказує на підпори балконів на вулиці Кобилянській. – Колони та рамки на балконах можна змальовувати дуже довго. Буває, що ходжу цими самими вулицями міста, підводжу голову й бачу те, чого не помічала раніше – деталі, що завжди надихають.
Ольга підсумовує, що саме так місто й його атмосферу можна задокументувати та зменшити до розміру крихітного скетчбука, який зручно носити з собою у кишені.
Чернівці – одне з міст, де є найбільше скетчерів-урбаністів
Рух Urban Sketchers виник у 2007 році в Америці. Журналіст-ілюстратор Габрієль Кампанаріо закликав охочих онлайн поділитися міськими замальовками Сіетла. Так ця ідея перекочував з одного американського міста в інше. А згодом дісталася Європи та Азії.
В Україні вперше рух активізувався у 2012 році. Чернівці – одне із міст, де є найбільше скетчерів-урбаністів. Великі осередки також існують у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі.
Подивитися свіжим поглядом
– Головні правила руху: малювати життя міста та те, що відбувається тут і зараз, – продовжує Ольга. – Можна зображати у власному стилі, більш емоційно, зі стилізацією але відображати реальність. Це спосіб подивитися на місто свіжим поглядом. Для новачків – це найкращий шлях опанувати мистецтво самостійно без дороговартісних полотен та фарб. На природі початківці часто бояться самі малювати, тому що думають: “Люди дивитимуться на мене…”. Тож разом не так лячно, якось простіше. Ми ще й багато спілкуємося на різні теми: про виставки, митців, те, хто й де купує фарби. Загалом на зустрічі максимально збирається до восьми художників. Одного разу разом з ГО “Лабораторія культурних досліджень” проводили безкоштовний міні урок, де було майже 20 людей.
У Чернівцях задокументували “Берізку”
У неділю, коли molbuk.ua навідався на зібрання чернівецьких урбанскетчерів, були чимало новачків. Митці змальовували будівлю магазину “Нива” (колись “Берізка”), що на вулиці Ольги Кобилянської, яку найближчим часом перебудують.
Студентка Ельвіра зі Сторожинця навчається в Чернівцях на вихователя. Відвідує зустрічі вдруге. Малює легкі та яскраві зарисовки акварельними фарбами.
“Випадково дізналася про художні зустрічі й справді хотіла відвідувати такі, – розповідає Ельвіра. – Я закінчила художню школу, але давненько не малювала, бо не могла знайти однодумців. Зазвичай боялась зарисовувати в людних місцях, однак тут комфортно. Зараз люди, а особливо діти, підходять дивитися і це дійсно приємно”.
Максим із Чернівців також вдруге долучається до скетчингу. Малює в графічному стилі, точні зображення з великою кількістю деталізацій олівцем та ручками.
“Долучився, бо ми замальовуємо частину Чернівців, яка найближчим часом зникне, – ділиться Максим, – або ж трансформується чи перебудується. Хотілося б запам'ятати та зберегти на малюнку “Берізку”. У цих скетчах частинка мене і бачення цього місця. Від малювання отримую розрядку та відволікаюсь від своїх думок”.
Дивлячись на малюнки Діани із села Грозинці, що в Топорівській громаді, перехожі вигукують компліменти. Дівчина поєднує схематичні замальовки олівцем й ручкою з яскравими вкрапленнями фарб, які створюють живі акценти.
“Не часто знайдеш людей, з якими можеш розділити захоплення, – ділиться Діана, – для мене скетч-малювання – медитація, яка реально заспокоює нерви. І це один із способів спілкуватися з людьми поза роботою. Можу витратити до 15 хвилин на один скетч. А якщо роблю щось деталізоване, малюватиму й годину. З часів навчання в Хотинській художній школі та Вищому професійному художньому училищі № 5 міста Чернівці звикла виходити на природу робити замальовки. Малюючи сьогодні, відчуваю жаль, бо будівля “Ниви” живе в моїх студентських спогадах. Сюди бігала їсти гарячі бутерброди, – тож відчуваю ностальгію, хочу запам'ятати це місце”.
Професійна художниця із Харкова Світлана прийшла на скетчинг зі своїми картинами. Вона переїхала в Чернівці на початку повномасштабного вторгнення, а зарисовками міста займається для удосконалення художніх навичок.
“Працюю в різних техніках й скетчингом займаюся скільки себе знаю, – розповідає Світлана. – Як правило, малювала в кав'ярнях. Скетчі можуть ставати ідеями для створення картин, адже допомагає бачити в моменті частинки природи, людей, тварин та будівель. Для художника – зручний спосіб розширити свої можливості. Загалом навчаю художників, проводжу майстер-класи в громадських організаціях, працюю з різними віковими категоріями дітей”.
Скертчноутінг – спосіб не лише бачити, а й чути
Окрім замальовок архітектури міст, існує підвид зарисовок ситуацій та розповідей. Такий вид скетчингу називається скетчноутінг – спосіб конспектувати побачену та почуту інформацію у вигляді картинок. Замальовки можна робити не лише на вулиці, а й під час навчання, лекцій, нарад, у черзі, на роботі. Це дозволяє швидко записувати інформацію у формі “візуального кешу”. У таких скетчах головне не лише спостерігати тут і зараз, а й слухати та додавати до малюнків короткі коментарі. У результаті виходить інформативний живий комікс.
Авторка фото і тексту – Ольга Фортельна.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
