Частини Червоної Армії крокують вулицями Чернівців, 1940 рік
Буковина в роки Другої світової війни стала ареною жорстоких бойових дій та швидких політичних змін, опинившись між інтересами двох тоталітарних режимів — СРСР та нацистської Німеччини (разом із її союзницею Румунією).
Для Буковини та буковинців Друга світова війна почалася не 1 вересня 1939 року і не 22 червня 1941 року, пише molbuk.ua
Війна для регіону та його населення почалася 28 червня 1940 року після ультиматуму СРСР Румунії, який був оголошений 26 червня.
28 червня 1940 року, після ультиматуму СРСР до Румунії, війська Червоної армії ввійшли на територію Північної Буковини та Хотинщини. Вже після війни стало відомо, що діяли вони в рамках секретного протоколу від 28 вересня 1939 року, який доповнював пакт про ненапад між нацистською Німеччиною та сталінським СРСР від 29 серпня 1939 року.
Секретний протокол передбачав розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР в Східній Європі за рахунок територій інших держав. Протокол на заході став відомим вже після закінчення війни. СРСР визнав його достовірність лише наприкінці 80-х років, незадовго до свого розпаду.
Вже 2 серпня 1940 року було прийнято закон про включення Північної Буковини та Хотинщини до складу УРСР, а 7 серпня створено Чернівецьку область.
Друга світова війна двічі пройшлася руйнівним котком через Чернівецьку область. У червні 1940 року прийшли радянські війська, а вже влітку 1941 року регіон був окупований румунсько-німецькими військами. Після повернення Румунії Північна Буковина була включена до складу Румунії як губернаторство "Буковина". Режим окупації відзначався жорсткою політикою "румунізації" та репресіями проти місцевого населення.
Під час війни Буковина, зокрема Чернівці, стали місцем масового знищення єврейського населення. У Чернівцях було створено гетто. Євреїв депортували до концтаборів у Трансністрії.
З території Буковини було вислано понад 90 тисяч євреїв, із них понад 57 тисяч із сільської місцевості. Більшість депортованих загинули. За різними оцінками, з таборів Трансністрії повернулося не більше 10 тисяч буковинських євреїв. Загинули в таборах понад 60 тисяч. Значна кількість євреїв була розстріляна на Буковині, зокрема у Чернівцях у 1941 році.
На території краю діяло підпілля ОУН, яке виступало як проти радянської влади, так і проти румунської окупації. Також діяло комуністичне підпілля, зокрема добре відома за часів СРСР група Кузьми Галкіна в Хотині, ліквідована окупантами в 1942 році.
Водночас, одразу після радянської анексії 1940 року почалася примусова колективізація та розкуркулення, що супроводжувалося депортаціями місцевого населення до Сибіру. Найкривавіша хвиля відбулася влітку 1941 року, безпосередньо перед початком німецько-радянської війни.
У ніч з 13 на 14 червня 1941 року радянські органи безпеки провели масштабну операцію, під час якої з Північної Буковини та Бессарабії було примусово вивезено понад 7 тисяч осіб (за деякими даними — до 11 тисяч). Депортованих сім'ями (включаючи жінок, дітей та літніх людей) завантажували у вагони для худоби та відправляли до віддалених районів СРСР, зокрема до Сибіру, а також до Комі АРСР та Кіровської області.
Багато людей загинуло в дорозі або під час важких робіт у таборах. Усього в 1940—1941 роках з Північної Буковини та Хотинщини було депортовано значну кількість інтелігенції та активних громадян.
Під час війни частина буковинців була мобілізована до Червоної армії, інші — до румунської армії. Лише після повернення Червоної армії на територію краю навесні 1944 року було мобілізовано понад 1000 тисяч осіб.
У березні-квітні 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької операції Червона армія зайняла Північну Буковину (гірські райони – у вересні 1944 року).
У 1941 році на території краю була сформована українська військова частина Буковинський Курінь, який мав на меті боротьбу за Українську державу, але згодом його реорганізували окупанти, а частину членів репресували. Свій бойовий шлях підрозділи, що були створені на основі куреня завершив у французькому Русі опору, перейшовши на його бік улітку 1944 року.
Діяльність УПА була активною в гірських та частково рівнинних районах, ведучи боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ.
Загалом діяльність УПА була активною в гірських та частково рівнинних районах краю. Загони вели боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ. До загонів ОУН-УПА на Буковині було залучено понад 10 тисяч осіб.
Точну загальну цифру загиблих в Другій світовій війні по Буковині встановити складно через зміну влади (радянська, румунська), проте рахунок йде на десятки тисяч мирних жителів.
Втрати України в Другій світовій війні оцінюються у 8-10 млн військових та цивільних. (За даними з відкритих джерел).
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
