Фото: Центр готовності цивільних
Війна в широкому розумінні цього слова – це не лише про тактику чи зброю, а й про здатність психіки витримувати надважкі навантаження.
Про те, як змінювалися запити чернівчан на психологічні знання протягом останніх років та як віднайти нову ідентичність серед руїн звичного життя, розповідають molbuk.ua координатор Центру готовності цивільних (ЦГЦ) у Чернівцях Олексій Попович та психологиня Наталія Загороднюк.
Наприкінці 2022 року у Чернівцях запрацював Центр готовності цивільних Благодійного фонду Сергія Притули. Тут кожен охочий міг отримати різні навички в умовах повномасштабного російського вторгнення. У ЦГЦ навчають домедичній допомозі, стрілецькій справі, мінно-вибуховій безпеці, керуванню дронами тощо.
Зокрема, одним із напрямків, на який збиралися чимало охочих, стали тренінги із психологічної підготовки. За словами координатора осередку Олексія Поповича, психологічні тренінги були актуальними з самого початку, адже українці опинилися у ситуації абсолютної невідомості.
"Перші запити у 2022-2023 роках стосувалися базових речей: як подолати стрес самостійно та як спілкуватися з військовими, які повертаються з фронту додому. Ми активно організовували тренінги "Психологічна самодопомога" та "Розвиток стресостійкості", окремо – про інструменти ефективних та екологічних комунікацій з військовими", – пригадує Олексій.
Він розповідає, що знайти фахівців з відповідною підготовкою було непросто, але допомогла спільнота ЦГЦ. Нинішня експертка Центру готовності цивільних Наталія Загороднюк спочатку прийшла як учасниця тренінгу зі стрілецької справи. Маючи колосальний досвід роботи з дітьми-сиротами та в інтенсивній терапії немовлят у Києві, вона швидко включилася в роботу осередку, запропонувавши своє бачення психологічного супроводу цивільних.
І вже із 2024 року, коли перший шок повномасштабного вторгнення минув і війна стала частиною повсякденності, характер звернень до психологів ЦГЦ суттєво змінився. Якщо раніше людей цікавили загальні техніки дихання, то тепер запити стали глибшими та більш специфічними.
Наталя Загороднюк зазначає, що кожна тема тренінгу будується на основі анонімних анкет учасників. Це дозволило виокремити декілька ключових напрямків, які є найбільш болючими для суспільства сьогодні:
- Травма наступних поколінь. Як пережити досвід війни так, щоб не передати його несвідомо своїм дітям.
- Специфіка комунікації. Не лише "як говорити з військовим", а як підтримати людину в горі або з невизначеною втратою.
- Екологічне спілкування з рідними, які повернулися з полону.
- Психологія тіла. Величезний відгук отримала тема фантомних болей. На ці тренінги приходили навіть лікарі-інтерни, аби зрозуміти, як психологічно супроводжувати пацієнтів з ампутаціями.
"Ми багато втратили наших ідентифікацій із початком повномасштабної війни через розрив соціальних зв’язків. Кожна втрата несе в собі концентрацію болю, і завдання тренінгів – допомогти людям почати шлях пошуку нової ідентичності, яка була б і про силу жити далі", – пояснює Наталія Загороднюк.
Практична користь занять у ЦГЦ часто проявляється не в занотованих лекціях, а у вчасних інсайтах. Організатори намагаються зробити матеріал максимально доступним, надаючи учасникам презентації та доступ до спеціалізованої літератури в межах створеної бібліотеки. Але головне – це зміна внутрішньої оптики.
Психологиня розповіла історію, коли під час одного з тренінгів до неї підійшла жінка, син якої проходив реабілітацію після поранення.
"Я зрозуміла, що все роблю не так. Я намагалася його вберегти, не усвідомлюючи, що він – доросла людина зі своєю позицією. Я мушу це прийняти, навіть якщо мені страшно", – поділилася тоді жінка.
Таке прийняття реальності стало ключем до відновлення стосунків у родині, вважає фахівчиня. Також на тренінги із психологічної підготовки приходили багато переселенців. Для них ЦГЦ став чи не єдиним місцем, де можна побудувати нові соціальні зв’язки.
Групове обговорення травматичних сновидінь чи складних емоцій дає людям відчуття, що вони не одні у цьому. Це знімає напругу, яка інакше виходила б через тілесні симптоми чи хвороби.
Прогнозуючи розвиток психологічного напрямку на найближчі роки, у чернівецькому Центрі готовності цивільних планують відійти від класичного лекційного формату. Наталія Загороднюк впевнена: техніки дихання можна знайти в інтернеті, тим більше вони не завжди і не кожному допомагають справитись зі стресом. А от новий акцент хочуть зробити на арт-терапії.
"Малюнок – це безпечний спосіб розказати історію без слів. Для цього не треба вміти малювати, треба лише виразити внутрішнє через мистецтво. Це дозволяє людині "вписати" травматичний епізод у загальну канву свого життя без розривів та відчуження", – каже психологиня.
У Центрі вважають, що актуальність таких занять у Чернівцях лише зростатиме. Адже незалежно від того, де ми перебуваємо, – у прифронтовому місті чи у відносно спокійному тилу – війна торкнулася кожного, тому нам потрібно навчитися жити із нею. І створення нових соціальних зв’язків через спільну творчість та спілкування – це один зі шляхів до колективної реабілітації.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
