Фото molbuk.ua
Минулого тижня начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко зустрівся з головами громад Чернівецького району. Це найбільший район області, який налічує 33 громади.
Голови громад озвучили свої проблеми. Основні - нестача коштів, брак робочих кадрів, демографічна криза, погані дороги, пише molbuk.ua
“Безпідставний тиск”
Мер Чернівців Роман КЛІЧУК поскаржився на тиск правоохоронців на міську владу. Він назвав це “безпідставним тиском на місцеве самоврядування”.
“Людей і так не вистачає. А тепер навіть відмовляються ставити будь-який підпис. Після виголошення підозри відбуваються арешти всього майна - з обшуками вдома, на роботі, з публічним осудом, причому щодо тих справ, які ще не захищені в суді”, - каже Р. Клічук. Руслан Осипенко запевнив, що розбереться.
Голова Кам’янської громади Микола КОСТАЩУК закликав відремонтувати об’їзну дорогу від Чернівців, а також дорогу, що веде до КПП “Красноїльськ”. Після зими їхній стан значно погіршився. Р. Осипенко відповів, що, за завданням президента, будуть у першу чергу ремонтувати дороги державного значення, інші - у співфінансуванні з громадами.
Ту ж проблему озвучив секретар Сторожинецької міськради Дмитро БОЙЧУК:
“Об’їзна дорога міста Сторожинець веде до КПП “Красноїльськ”. Місцеві мешканці вже туди не їдуть, лише іноземні фури. Там подекуди ями, в яких може вміститися автомобіль. Це наше міжнародне обличчя, тому що весь потік транспорту на Красноїльськ їде саме цією дорогою”, - сказав секретар міськради.
Голова Новоселицької громади Марія НІКОРИЧ зазначила, що ведуться перемовини з Миколаївським алюмінієвим заводом, аби у громаді відкрився цех.
“Але перше питання від заводу - чи ми забезпечимо працівників. А їх не вистачає”, - каже М. Нікорич.
Голова Глибоцької громади Григорій ВАНЗУРЯК поскаржився, що через малий бюджет немає змоги вигравати у міжнародних проєктах.
“Є умова, що спочатку громади мають вкласти свої кошти, а потім їм повертають кошти із європейських фондів. І ці моменти інколи відкидають можливість малих громад брати участь у великих інфраструктурних проєктах. Бо у нас немає коштів. Наші колеги інколи цим користуються і закладають 70-80 відсотків свого фінансування, а ми не можемо потягнути на рівень навіть 50%”, - каже Г. Ванзуряк.
“Роками не можемо продати хлібокомбінат”
Неполоковецький селищний голова Григорій ХРАПКО розповів, що за останні роки стало майже на сорок підприємств менше. Та особливо болючим питанням є Неполоковецький хлібокомбінат.
“Він уже років п’ять продається, і ми все ніяк не можемо зрушити це питання з місця. Якби його продати, це би дало близько 500 робочих місць, і суттєві надходження до бюджету. Я неодноразово вів розмову з Фондом держмайна, вони обіцяють, що все буде нормально. Але на сьогодні жодних зрушень немає. Цьогоріч провели вже три аукціони, та марно”, - нарікає Г. Храпко.
За словами Ванчиковецького сільського голови Володимира ЛУПОЯ, у громаді - 110 гектарів сонячних батарей. Але всі вони зареєстровані у місті Дніпро. Відповідно, і кошти йдуть туди, а не в громаду. Ще одна проблема - гравій, який не можна чіпати.
“У нас 12-кілометрова зона державного кордону, вздовж якої кожних 800 метрів лежить гравій. Загалом - понад мільйон кубів гравію. Але чіпати його не можна, бо це державний кордон, потрібні дозволи. А нам так треба гравію для ремонту доріг”, - каже В. Лупой.
Руслан Осипенко зауважив, що схожа проблема є і в інших громадах області. І пообіцяв, що поміркує, як її вирішити.
“Поставлю відповідні завдання, щоб опрацювали у правовому полі, як можливо цей ресурс нам використовувати. Бо він практично лежить, його можна застосувати для покращення доріг. Але потрібно розробити механізми. Відповідні структурні підрозділи зараз опрацьовують це питання”, - запевнив Р. Осипенко.
Голова Великокучурівської громади Василь ТОДЕРЕНЧУК зауважив, що громада вела із Румунією два потужних проєкти. Та відколи після виборів там змінилися голови громад (примари), Бухарест відмовився підтримати ці проєкти.
Веренчанський сільський голова Володимир БОЙЧУК поскаржився на проблему, пов’язану із подорожчанням палива у країні.
“Укрнафта” уже телефонує громадам і попереджає, що буде блокувати талони на паливо, які ми закупили торік на тендерах. Я днями роздав талони садочкам, опорним закладам, автобусам, вони приїхали заправлятися, а карточки вже заблоковані. Запитуємо в “Укрнафти” - на якій підставі? А вони: “А ви що, не бачите, що робиться в Україні?” Але ж ми закупили для генераторів, пунктів незламності, і що тепер?” - розгублений В. Бойчук.
Р. Осипенко пообіцяв розібратися. Та при цьому наголосив, що кожна громада повинна мати запаси палива.
“Що стосується об’єктів критичної інфраструктури, то мають бути заготовлені запаси палива на сім діб. Бо під час повного блекауту жодна АЗС працювати не буде. І ці талони тоді можете скласти лише в журнали, де марки колекціонують”, - зауважив посадовець.
“Всі податки йдуть до Чернівців”
Вікнянський сільський голова Іван КОВАЛЮК розповів, що наразі в громаді проживають близько трьохсот переселенців. Для них розбудовують два приміщення: одне - на 60, інше - на 200 осіб.
Також закликав допомогти передати дороги загального користування на баланс громадам, щоби ті могли їх ремонтувати.
“Пройшла зима, і ми бачимо стан доріг, особливо у віддалених селах. Усі під’їзні дороги загального користування місцевого значення не на балансі громади, відповідно, ремонтувати ми їх не можемо. Просимо розглянути питання, щоби віддати ці дороги на баланс чи управління громадам, які хочуть їх облаштовувати”, - закликав І. Ковалюк.
Волоківський сільський голова Валентин ГЛОПІНА нарікає, що не всі мешканці сплачують податок на нерухоме майно.
“Наразі сплачують тільки ті, хто має оформити спадщину, або оформили право власності. А ті, хто має багатоповерхові хати, взяли за основу, що хто не має документації, не сплачує цей податок. А це ж було би суттєве надходження до бюджету”, - каже В. Глопіна.
Горішньошеровецький сільський голова Михайло САВЧИШИН скаржиться, що всі кошти їхньої громади “втікають” до Чернівців, де працюють більшість мешканців.
“Основна кількість населення працює в Чернівцях, і туди йдуть податки. Але коли люди йдуть на пенсію, вони вже місту не потрібні”, - каже М. Савчишин.
Кадубовецький голова Микола КАТЕРИНЧУК розповів про кадрову кризу:
“Демографія - просто жах. Стає страшно, коли бачимо показники народжуваності та смертності у громаді. Маємо великі проблеми з кадрами у сільській місцевості”.
“Від лісу маємо лише погані дороги”
Кам’янецький сільський голова Василь ЗАГАРЮК похвалився, що у приміщеннях сільради та старостинських округів встановили автономне опалення. Переобладнали електрокотельні та твердопаливні і в Старововчинецькій школі та дитсадку. Це допомогло перебути важку зиму. Але є інша проблема:
“30 відсотків нашої території - лісові насадження. Шкода дивитися, як здорові машини зі зрубами проїжджають повз громаду, а в нас від цього прекрасного лісу залишаються тільки погані дороги. Наша громада не газифікована: усі садочки, школи - на дровах. Виходить, що ми маємо ліс, але на рік отримуємо з нього лише двісті тисяч податків. А дров закуповуємо на два мільйони гривень”, - нарікає В. Загарюк.
Петровецький сільський голова Іван ГРИЖИНКУ похвалився проєктом встановлення сонячних панелей на шість закладів освіти громади. Уже є домовленість щодо цього із “Укргазбанком”.
А голова Ставчанської громади Роман РУСНАК розповів, що із 7540 гектарів території громади 570 гектарів - ставки. А ще мають 350 голів рогатої худоби. Відповідно, є багато риби та молока.
Голова Тарашанської громади Василь ЧУЛЯК бідкається, що майже половина бізнесу на території громади закрилася, через це складно поповнити бюджет. Також труднощі з переведенням шкіл на тверде паливо.
“Із чотирьох шкіл три опалюються електрикою, і це дорого, 17 гривень за кіловат. Щоби перейти на твердве паливо, потрібні великі кошти”, - каже В. Чуляк.
У Топорівській громаді у квітні планують розпочати реалізацію енергетичного проєкту з виробництва сонячної енергії та її подальшої трансформації у "зелений" водень.
За словами голови громади Юрія ПАСІЧНИКА, торік підписали меморандум між німецькими партнерами, ОВА та громадою.
Інвестори вже уклали договір на використання чотирьох гектарів землі, а також опрацьовано територію ще на 92 гектари. Загальна вартість проєкту - близько 78 млн євро.
Основною проблемою залишається забезпечення водою, однак для таких обсягів її планують подавати з річок. Окрім сонячної енергетики, інвестори також розглядають можливість встановлення вітрових електростанцій.
Під час зустрічі йшлося про підтримку військових.Також керівництво громад закликали вже відтепер готуватися до опалювального сезону 2026–2027, не чекаючи осені. Передусім - розвивати автономні та резервні джерела генерації енергії.
Також голів громад закликали створити всі умови для того, щоби ВПО та бізнес із інших регіонів хотіли осісти саме на Буковині.
Серед присутніх - перший заступник голови Верховної Ради України Олександр КОРНІЄНКО, народні депутати Віталій Безгін і Максим Павлюк.
За словами Олександра Корнієнка, такі поїздки в регіони допомагають зрозуміти, як ухвалені в Києві рішення реалізуються на місцях. Іноді ініціативи, на які передбачають кошти в бюджеті, на практиці або не доходять до людей, або працюють не так, як планувалося.
Під час зустрічі також обговорили ветеранську політику. Основною проблемою, за словами депутата, залишається нестача фахівців - і це характерно не лише для Буковини, а й для всієї країни.
Народний депутат Віталій БЕЗГІН заявив, що одним із пріоритетних завдань влади є врегулювання питання адміністрування місцевих податків. За його словами, це багаторічний борг парламенту перед місцевим самоврядуванням.
Також депутат пообіцяв вирішити проблему з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО). Нинішня модель, на його думку, є неефективною: податок переважно отримують кілька міст і районів, де зареєстровані підприємства, навіть якщо фактично вони працюють в інших громадах. Через це сільські та селищні громади не отримують коштів, хоча саме їхня інфраструктура використовується і зношується.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
