Питання про будівництво ратуші в Чернівцях постало відразу ж після включення Буковини до складу Габсбурзької монархії. Протягом десятиліть магістрат працював в орендованих приміщеннях. І в 1825 році було прийнято постанову про спорудження ратуші за проєктом Надвірної будівничої ради на Казармовій площі (перехресті тодішніх вулиць Франца і Францоза - нинішніх Конституційної та І. Богуна). Однак проти цього виступив окружний інженер Адольф Марін, який вважав, що будувати потрібно в центрі міста – на площі Ринок. Земельну ділянку магістрат придбав у заможної родини Петровичів за вісім тисяч флоринів.
Згідно з контрактом, підприємець Мендель Амстер, який виграв конкурс на будівництво, і компанія Герша Юстера, що постачала будівельні матеріали, зобовязувалися спорудити будівлю ратуші за чотири роки. Роботи розпочалися з копання котловану під фундамент. Через нерівність поверхні та грунтові води його глибина сягала 6,3 метра. 19 квітня 1843 року заклали наріжний камінь у фундамент. У спеціальну нішу помістили золоті монети з профілем цісаря та пергаментну грамоту з посланням до нащадків.
Фундамент мурували з каменю, стіни – з цегли. Дуже якісних матеріалів вимагало будівництво вежі. Будівельні роботи завершили наприкінці листопада 1846 року. І хоча будівлю ратуші ще не було прийнято в експлуатацію, магістрат вже першого грудня перебрався о ратуші.
Остаточне прийняття новобудови відбулося 20 березня 1848 року без урочистостей і банкетів. Архітектор Франц Кадор склав детальний опис усіх трьох поверхів ратуші. Цей унікальний документ знаходиться нині у державному архіві Чернівецької області у фонді магістрату.
Під час підготовки до 500-літнього ювілею першої документальної згадки про місто Чернівці, провели реконструкцію та перепланування споруди ратуші з частковою заміною конструктивних елементів. Наприкінці грудня 1903 року ремонтні роботи завершили. "Споруда ніби одягнулася в нове ошатне вбрання, - писала газета "Czernowitzer Zeitung". - Як зовні, так і всередині вона нарядна та елегантна, чиста та охайна. Завдяки заново встановленим плитам змінилися тамбур та вестибюль споруди, приємна кімната портьє, у якого можна отримати потрібну інформацію. Наверх ведуть зручні гранітні сходи. Перероблено коридори, вони стали світлішими, оновлено вікна та двері, стіни пофарбовано у світлий колір".
У міжвоєнний період змінили вивіску на примарії. З приходом радянської влади споруда ратуші використовувалося й надалі за призначенням. Вона стала памяткою архітектури загальнодержавного значення.
Протягом 1996-2000 років були здійснені значні ремонтно-реставраційні роботи з частковою зміною приміщень. Зокрема, встановили автономне опалення, замінили покрівлю, реконструювали сесійну залу.
Цікаві факти
*Споруда ратуші триповерхова, збудована з твердих матеріалів… Над головним карнизом вздовж ризаліту - аттик, на якому встановлено герб міста Чернівці. Над дахом вежі – металева конструкція у вигляді шпиля, до якої прикріплена мідна позолочена куля. Шпиль увінчує орел.
*У дворі є мурована криниця, дві конюшні, приміщення для возів, домова пральня, пожежне депо.
*На першому поверсі знаходилися реєстратура, земельний кадастр, поліцейська казарма та вартівня, арештантська кухня.
*На другому поверсі розташувалися експедиційна контора, поліцейський суддя, поліцейський ревізор, міська каса. Посередині – велика зала, прикрашена гіпсовими капітелями. Бюро магістратського начальника складається з приймальні та кабінету, а бюро магістратського адвоката – з двох кімнат. Також є бюро асесора, кімнати слуги канцелярії та поліцейського фельдфебеля, арештантська для знаті - окремо для чоловіків та жінок.
*Третій поверх використовували під квартири. Тут проживали бургомістр, адвокат, асесор та сторож вежі.
*Щоби піднятися на вежу, треба подолати 126 сходинок.
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Марії Никирси: "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Фотографії з колекції Едварда ТУРКЕВИЧА
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
