Рівно 150 років тому, 4 жовтня 1875 року, відбулося урочисте відкриття Чернівецького університету, який тоді носив назву Чернівецький університет імені Франца Йосифа. Сьогодні ж навчальний заклад став осередком освіти та культури не лише міста, а й України.
"МБ" зібрав добірку цікавих фактів про університет.
● Процес заснування університету в Чернівцях був складним і тривалим: від першого разу, коли порушили питання, та до остаточного рішення австрійської влади було здійснено шість спроб відкриття.
● 30 вересня 1875 року імператор Франц Йосиф І підписав урочисту грамоту про заснування університету в Чернівцях.
● Урочисте відкриття університету відбулося 4 жовтня 1875 року – у день приєднання Буковини до Австрії й день іменин цісаря Франца Йосифа.
● Перша офіційна назва – Чернівецький імператорський і королівський університет імені Франца Йосифа. Але вперше Франц Йосиф відвідав університет аж через п’ять років після його відкриття – 16 вересня 1880 року.
● Перший ректор університету — відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук.
● Штат первинного педагогічного колективу налічував всього 28 осіб, за національним складом переважали німці та євреї. Першопочатково на одну кафедру припадало 1-2 викладачі, які проводили всі заняття безперервно протягом навчального дня.
● За австрійських часів в університеті було 44 ректори, з яких українців – усього двоє.
● Перші студентки в університеті з’явилися в університеті аж у 1879 (через 4 роки після заснування). Приймати дівчат на навчання повноцінно розпочали у 1897 році.
● 13 листопада 1875 року із цісарської казни Чернівецькому університету було виділено шість стипендій цісаря Франца Йосифа по 300 гульденів на рік. Це були перші іменні стипендії в університеті.
● Після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році університет до 1940 року був румунським вищим навчальним закладом.
● Офіційне відкриття його як румунського вишу відбулося 20 жовтня 1920 року. Університет перейменували на честь Кароля ІІ. Першим ректором вже румунського вишу був історик Гон Ністор.
● Під час румунського періоду значній частині українців доводилося під час вступу записуватися румунами, щоб потрапити на навчання в університет.
● 13 серпня 1940 року румунський університет у Чернівцях було реорганізовано в радянський заклад вищої освіти з українською мовою викладання. 1 жовтня цього ж року було здійснено набір на навчання 477 студентів-першокурсників.
● У період окупації області впродовж 1941-1944 рр. університет перетворили на політехнікум.Майно вивезли Ясс, Бухареста, Сібіу. Бібліотеку вивезти не вдалося. Після звільнення Буковини університет відновив роботу 10 жовтня 1944 року у складі семи факультетів.
● У грудні 1955 року архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини та Далмації передали на баланс Чернівецького державного університету. Так споруда стала частиною навчального закладу, і якби не ця подія, невідомо, що сталося б із нею надалі.
● У лютому 1945 року Резиденцію було взято на облік під охорону держави як пам’ятку архітектури місцевого значення. У 1963 – як пам’ятка республіканського, а в 1991 році – національного значення. Нині колишня Резиденція, а зараз ЧНУ є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всього в Україні таких 4 об’єкти.
● З моменту внесення в 2011 році до списку ЮНЕСКО Чернівецький університет єдиний в Україні виконує подвійну функцію: освітню й наукову, та як пам’ятка архітектури всесвітнього значення.
● Перша наукова конференція відбулася в університеті в березні-квітні 1945 року.
● У 1963 році в університеті встановили одну з перших електронно-обчислювальних машин "Мінськ-4" – прототип сучасного комп’ютера.
У 1975 році з нагоди 100-річчя університету університет було нагороджено орденом Трудового червоного прапора. Відтоді університет і носив його ім’я. У 1989 році, у рік святкування 155-ї річниці з дня народження Юрія Федьковича, за клопотанням колективу закладу присвоєно його ім’я.
● У різні роки тут викладали і вели дослідницьку роботу науковці європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, правники Євген Ерліх і Ганс Гросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, математики Леопольд Гегенбауер і Ганс Ган, хімік Ріхард Пшібрам, філологи Степан Смаль-Стоцький, Омелян Калужняцький, Іон Сбієра та ін.
● 3 листопада 1990 року за сприяння тодішнього ректора університету Степана Костишина над головним корпусом ЧНУ підняли синьо-жовтий український прапор.
● 11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету надано статус національного.
● 112 випускників університету різних періодів стали лауреатами національних і державних премій, членами національних спілок, заслуженими діячами, працівниками органів влади тощо.
● У 2002 році вперше в історії університету було отримано патент на ім’я студента. Автором винаходу "Вітродвигун" став студент 5 курсу кафедри електроніки та нетрадиційної енергетики В.Висоцький.
● Сьогодні в університеті функціонує два навчально-наукові інститути: біології, хімії та біоресурсів та фізико-технічних і комп’ютерних наук, 10 факультетів, а також є коледж. Усього в закладі налічується 73 кафедри, 49 з яких очолюють доктори наук (67%).
● Навчальний процес у ЧНУ забезпечує 945 науково-педагогічних працівників, серед яких: 126 професорів, 160 докторів наук, 463 доценти, 612 кандидатів наук, 4 лауреати державних премій, член-кореспондент Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, 47 викладачів та працівників відзначено почесними державними званнями.
Нагадаємо, що сьогодні у першому корпусі Чернівецького національного університету відкрили меморіальну дошку присвячену ювілею навчального закладу.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
