
Пляцок зі сливами, пісочні рогалики по-чернівецьки, будень з булок і м’яса – це лише невелика частина унікальних страв, створених за рецептами відомої буковинської письменниці Ольги Кобилянської.
Сьогодні, 2 жовтня, на вулиці, названій на честь видатної містянки, провели гастрономічний захід. Студенти-кулінари Чернівецького вищого комерційного училища ДТЕУ, опрацювавши архіви, приготували страви за рецептами письменниці. Усі охочі, зробивши донат на ЗСУ, могли скуштувати смаколики, якими Кобилянська не лише пригощала рідних, а й полюбляла сама.
Про це повідомляє molbuk.ua.
Біля входу до Чернівецького обласного краєзнавчого музею зібралися десятки чернівчан та гостей міста. Усі із захопленням розглядали столи, вкриті рушниками та щедро заставлені стравами за старовинними рецептами.
Навпроти розташували фотозону, майстерно облаштовану співробітниками музею.
Такий захід проводять уже третій рік поспіль. Вперше страви за рецептами письменниці готували у її домі, що нині є меморіальним музеєм. Цього ж року вирішили символічно організувати свято під назвою "Рецепти Ольги Кобилянської на вулиці Кобилянської".

Як зазначає старша наукова співробітниця Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської Юлія Микосянчик, у домі письменниці зазвичай готували зі звичних продуктів, часто навіть складали конкретне меню.
"Взагалі принцип ведення господарства Кобилянської – це ощадливість. Їжа мала бути доступною, смачною, свіжою та недорогою. Вона не належала до тих господинь, які могли дозволити собі вишукані чи дорогі продукти. Звичайно, готували багато різного, особливо десертів. Це були торти, завиванці, печива… Багато з них представлені й на сьогоднішньому заході", – пояснює пані Юлія.
За її словами, письменниця здебільшого готувала для батьків. Науковиця навіть жартома додає:
"У чому різниця між письменницею-жінкою та письменником-чоловіком? У тому, що вона мала готувати сама. Добре влаштувалися Іван Франко, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський та інші – їм готували дружини. А Кобилянська мусила свій день ділити так, щоб виконати всі домашні справи й присвятити час літературній роботі".
Пані Юлія зауважує: свідченням кулінарних здібностей Кобилянської є те, що у домі страви готували переважно за її порадою чи погодженням, особливо в той період, коли вона жила зі своєю названою донькою.
"Інша річ, якби ми запитали саму Кобилянську, чи захоплювалася вона кулінарією так, що не могла жити без кухні, як, скажімо, Олександр Дюма. Чи могла б вона відповісти: “Я не уявляю життя без того, щоб стояти біля плити”? Навряд чи", – сміючись розповідає науковиця.

Нині багато рецептів Ольги Кобилянської вже дослідили та відновили, тож кожен охочий може скуштувати страви, які свого часу полюбляла видатна буковинка. У 2023 році навіть вийшла книга, де зібрані та структуровані деякі рецепти.
"Гадаю, цікаві знахідки на нас ще чекають, адже кухня – це теж частина спадщини та традицій. Вона ідентифікує нас серед інших народів. І те, що стосується кухні відомих людей, справді є цікавою сторінкою. Можна навіть говорити про історію літературної кухні", – додає Юлія Микосянчик.
Цікаво, що Ольга Кобилянська на прохання подруг і знайомих панянок за життя навіть встигла видати збірку власних рецептів. Тож уже у 30-х роках минулого століття українські господині готували страви за кулінарними порадами відомої письменниці.










Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram