Фото з колекції Едварда Туркевича
Сьогодні, 7 травня, виповнюється 250 років з часу включення Буковини до складу володінь Габсбургів. Саме цього дня 1775 року Османська імперія та Австрійська монархія уклали Константинопольський трактат, за яким Буковина була офіційно включена до складу Австрії. Вказане стало поворотним моментом у її політичному, соціальному та культурному розвитку.
Про це повідомляє Держаний архів Чернівецької області.
Як зазначається, керівник тодішньої тимчасової австрійської військової адміністрації генерал Габріель фон Сплені у розгорнутій доповідній записці в Придворну військову раду вказував про значну відсталість краю, його занепад та занедбаність. Відсутність санітарії та високу смертність. Неефективне управління попередньою владою.
"Приєднання Буковини до Австрійської монархії стало визначальним етапом її інтеграції в європейський політичний та культурний простір. Саме в цей період було закладено основи адміністративної модернізації, розвитку освіти, культури, релігійної толерантності, що суттєво вплинуло на подальшу історію регіону", — йдеться у повідомленні.
Державний архів Чернівецької області підготував тематичну документальну онлайн-виставку, яку можна переглянути на офіційному вебсайті. Експозиція підготовлена за матеріалами науково-довідкової бібліотеки та документами архівних фондів. За посиланням.
Ринкова (суч. Центральна) площа м. Чернівці, 1865 рік, ілюстрація з праці Р.Ф. Кайндля "Опис Чернівців"
Загальний вигляд м. Чернівці, 1840 рік, ілюстрація з праці Р.Ф. Кайндля "Опис Чернівців"
Театральна площа м. Чернівці, репродукція
З онлайн-виставки архіву
Раніше ми розповідали про життя міста у складі Австрії.
У наслідок чергової російсько-турецької війни 1768-1774 Чернівці були окуповані російським військом, а згодом перейшли під владу Австрії (1774—1918 рр.).
Першим автономним бургомістром був Яків рицар фон Петрович (1864-1866).
Особливо помітний слід в історії Чернівців залишив другий автономний бургомістр Антон рицар Кохановський фон Ставчан (1866-1874 та 1887-1905 роки). Якраз з його іменем пов'язане становлення Чернівців як міста європейського типу. В той час значно зросла ділова активність у місті, почало розвиватись виробництво та торгівля, Чернівці стали міжнародним транспортним центром. Була відкрита продовольча біржа, завершено будівництво водогону та каналізаційної системи, розпочала роботу перша електростанція, започатковано електричний транспорт, збудовано ряд визначних архітектурних споруд міста, а справжнім вінцем його діяльності стало спорудження міського театру.
Від самого початку австрійського панування Чернівці стали центром Буковини — насамперед військової адміністрації (1774—1786 рр.), згодом цивільного управління: 1786—1849 рр. А в 1864 році Чернівці здобули повну міську самоуправу. Перехід з турецько-балканської до західноєвропейської сфери впливу, вплинув на зростання населення. Уже 1779 р. у Чернівцях було 3200 мешканців, і це число зростало завдяки допливу німців (службовців, учителів, торгівців), а також українців і поляків з Галичини, євреїв і румунів та українців з Буковини. 1783 р. у Чернівцях постали ремісничі цехи, з кінця XVIII ст. почала розвиватися промисловість. На початку XIX ст. засновано гімназію, побудовано церкви св. Параскеви (1814—1862 рр.) і греко-католицьку (1825—1830 рр.). З 1832 р. у Чернівцях уконституювався маґістрат на чолі з бурґомістром.
Чернівці були також важливим осередком діяльності румунів, євреїв, німців і поляків. З німецьких культурних діячів письменник К. Францос популяризував творчість Шевченка, а історик і етнограф Р. Кайндль досліджував історію й етнографію Буковини.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
