Нещодавно поліцейські з Буковини спільно із волонтерами "Справа Кольпінга в Україні" відвезли партію гуманітарної допомоги у Херсон.
Кореспондентка "МБ" поспілкувалася із керівником Головного управління інспекції ГУ НП в області Володимиром ШЕПЕНЮКОМ та з національним секретарем "Справа Кольпінга в Україні" Василем САВКОЮ й дізналася, чого зараз найбільше потребують херсонці.
На складі волонтерів – дитячий одяг, іграшки, книги, дитячі візочки, продукти, медикаменти.
– Цього разу ми їхали до Херсона навідати колег-поліцейських, які наразі служать під обстрілами. Вони там документують факти російської агресії, а також допомагають цивільному населенню. Колегам ми привезли зимовий одяг. Також перед поїздкою в Херсон ми дізналися, що дітки в місті мріють про хороший спортзал. Разом із "Справою Кольпінга в Україні" нам вдалося зібрати спортивний інвентар, якого так хотіли діти, і завезли в Херсон, – розповідає В. Шепенюк.
Попри постійні обстріли, у Херсоні залишаються тисячі дітей.
– Ворог щодня не менш як по десять разів обстрілює місто та область. Утім, за останніми даними, у Херсоні перебуває чотири тисячі дітей. Людям там потрібно все: одяг, їжа, медикаменти. За весь час наших поїздок, а бували ми у багатьох прифронтових областях, мені найбільше запам’ятався чоловік із чотирма дітками на Харківщині. Вони родом із Донеччини. Їхня мама наразі перебуває у в’язниці ворога. Батько, щоб убезпечити дітей від війни, був вимушений переїхати. Коли ми про нього дізналися, то вирушили туди. Батько дітям замінив і маму, і бабусю, і дідуся. Той чоловік і готує, і пече хліб, і пере, і прибирає. Я помітив, що у нього є лише одна пара взуття. Запитав, чи потрібно щось йому. У відповідь почув: "У мене все є. Головне – діти, якщо маєте змогу, привезіть підручники, щоб діти могли вчитися". Мене це дуже вразило, – згадує Володимир Шепенюк.
За словами Василя Савки, за період війни волонтери доставили в зону бойових дій понад 500 тонн гуманітарної допомоги.
– Наша організація не волонтерська, а благодійна. До війни ми займалися людьми з інвалідністю, роботою із молоддю. Війна все змінила. Ми почали доставляти гуманітарну допомогу в зону проведення цивільному населенню. Найбільше вражають умови, в яких живуть люди. Є населені пункти, де не виходять із підвалів. Водночас люди вірять у краще. Наразі плануємо здійснити поїздку до Миколаєва, у будинок-інтернат, де живуть дітки, у яких загинули батьки, – підсумовує В. Савка.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
