Багато посадовців полюбляють не відповідати на дзвінки, а коли пишеш їм у соцмережі – ігнорують. Прочитають, а відповіді так й не отримаєш. Іноді на декілька їхніх "мудрих" слів чекаю весь день – виділити п’ять хвилин на розмову в них немає часу, а після 18.00 вже ніхто нічого не коментує – робочий день завершився. Ось так маленьку замітку можна писати весь день, а то й два.
Ще одна "фішка", яку полюбляють чернівецькі чиновники, – посилатися одне на одного, хоча закон про інформацію, який їх зобов’язує її надавати, ніхто не скасовував. Ось зовсім нещодавно виникла необхідність зателефонувати в департамент житлово-комунального господарства. Набрала начальника департаменту Володимира Бешлея. До слова, перед тим додзвонитися до нього змогла аж за два дні. Втім, і цього разу пан Володимир не зміг (чи не захотів) прокоментувати необхідне мені питання й порадив зателефонувати начальнику відділу транспорту Василю Мартинюку. Той, у свою чергу, сказав дзвонити Бешлею. Замкнене коло...
Ще одна "біда" – відпустки посадовців. Буває, телефонуєш, а тобі у доволі грубій формі кажуть: "Я у відпустці, коментувати нічого не буду".
А є й такі чиновники, яких ніколи немає на робочих місцях: то на нарадах, то на обідах, то вийшли у справах. Секретарі або просять перетелефонувати, або ж залишити номер телефону, аби посадовці могли зв’язатися. Щоправда, й на те можна чекати дуже довго і не дочекатися.
Щоправда, не всі чернівецькі посадовці "бояться" журналістів. Є й такі, що і перетелефонують, і залюбки спілкуються, і все пояснюють. Та їх меншість.
Варто зазначити, що зв’язатися із політиками і чиновниками зі столиці легше, ніж з місцевими. Для одного свого матеріалу телефонувала нардепу Віталію Безгіну. Він саме був на нараді, тому його секретарка взяла контактний телефон, і згодом нардеп перетелефонував й відповів на всі запитання.
Мій колега без проблем зміг зв’язатися навіть із олігархом Ігорем Коломойським, який залюбки поспілкувався із ним, але на його дзвінки може тижнями не відповідати секретар міськради Василь Продан.
Чому так? Очевидно, спрацьовує давнє наше прислів’я: "Не дай Боже з Івана пана". Мудрий все-таки наш народ...
Юлія Леськова
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
