Пам’ятник воїнам 41-го піхотного полку імені архикнязя Євгенія, відомий як "Чорний орел", відкрили та освятили другого грудня 1902 року з нагоди 200-ліття полку. Полк був розквартирований з 1809 року в казармах у Чернівцях на нинішній вулиці Аксенина. Згодом його доповнили буковинцями різних національностей. Отож із часом полк стали називати Буковинським.
Пам’ятник виготовили у вигляді 10-метрового обеліска, на вершині якого знаходився орел з широко розпростертими крилами і бойовим знаменом у пазурах. У нижній частині були зображені схрещені прапори, як символ бойової слави, та гірлянди квітів – пам’ять про полеглих воїнів. На цоколі вибили три написи українською, німецькою та румунською мовами: "Полеглим на полю слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архикнязя Євгенія. Вдячна Буковина". На тильному боці позолоченими римськими цифрами викарбували роки: "1701 – 1901".
"Чорний орел" пережив лихоліття двох світових воєн та зміну влади. І був таємно знесений грудневої ночі 1949 року. За розповідями старожилів, до цього причетний Микита Хрущов, який тоді був першим секретарем ЦК КП (б) України. Напередодні він відвідав Чернівці й звернув увагу на пам’ятник, який не сподобався йому своєю "фашистською" символікою". Про це Хрущов заявив керівництву області та міста. Після його від’їзду "Чорного орла" одразу ж знесли "з метою благоустрою площі на розі вулиць Леніна і Сталіна". В обласному Державному архіві зберігається протокол № 38 засідання виконкому Чернівецької міськради, в якому, зокрема, зазначено: "У зв’язку з розпорядженням уряду УРСР пам’ятник необхідно знести", оскільки 41-ий полк брав участь у придушенні революційних повстань в Європі 1830-го та 1848-го років.
У 2000-х відшукали шість великих фрагментів пам’ятника, зокрема розколотий навпіл цоколь з написами. Розбиту плиту встановили на колишнє місце, поруч поставили великий дерев’яний хрест. "Чорного орла" хотіли відновити, навіть створили відповідний фонд, оголосили конкурс на проект пам’ятника. Та не було коштів – і згодом усе затихло.
