1520 року перші європейці пропливли із Атлантичного океану в Тихий. Це була перша навколосвітня подорож португальського мореплавця на іспанській службі Фернана Магеллана. Ескадра з п’яти суден увійшла у води Тихого океану. Саме Магеллан дав назву найбільшому океану Землі "Тихий", бо коли кораблі увійшли в його води, була тиха і спокійна погода. Метою експедиції був далеко не пошук нового океану, а прагматична ціль - прокладення маршруту для досягнення Молуккських островів — ключової точки для стратегічно важливої і надзвичайно прибуткової у ті часи торгівлі прянощами. До цілі дійшли лише троє суден із п’яти. Сам Магеллан не доніс радісну звістку про відкриття нового океану та нових земель до Іспанії. Він загинув на одному з островів у Тихому океані, втрутившись у війну між місцевими вождями. До Іспанії повернувся лише один корабель, на якому з усієї великої експедиції залишилося лише 18 втомлених і виснажених мандрівників. Це перше в історії кругосвітнє плавання довело правильність гіпотези про те, що Земля – куля, а океани, що омивають сушу, є неподільними.
1654 року під час Хмельниччини почалася героїчна оборона козацької фортеці Буша (на Поділлі) від польських військ. 18-20 листопада 1654 року, коли під Бушу підійшли польські війська і взяли замок в облогу, їм вдалося винищити більшу частину нечисленної козацької залоги. Та, коли замок майже перейшов у їхні руки, вдова вбитого козацького сотника Завісного Олена підпалила пороховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало поляків. "Жінка Зависного, коли її чоловіка вбили, завела натовп ворогів у вежу і сіла на порохову діжку, висадивши себе в повітря разом з ними. Ці події мали місце ввечері. Місто горіло цілу ніч. У печері навпроти замку заховалося 70 захисників, їх криївку видали, Целяріус намагаючись їх звідти вигнати, перегородив струмок і пустив воду в печеру, з людей ніхто не вийшов, всі там загинули", - так описав ті події письменник Михайло Старицький у своїй повісті "Оборона Буші". Місто було повністю спалене, загинуло 16000 населення. Відродження Буші затягнулося на ціле століття, а замок вже ніколи не відбудовувався. Нині Буша – це село Ямпільського району на Вінничині з населенням близько 900 осіб, де є музей і збереглися рештки фортеці, погреби та підземні ходи.
2000-й — початок касетного скандалу в Україні. Політик Олександр Мороз оприлюднив аудіокасети з записами розмов у кабінеті президента Кучми стосовно вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе, який зник 16 вересня 2000 року. 28 листопада 2000 року, через два місяці після зникнення Гонгадзе, Олександр Мороз поінформував парламент і журналістів про те, що він володіє таємними записами розмов президента Л.Кучми та високопоставлених урядових чиновників, які проливають світло на вбивство Гонгадзе. За словами Мороза, в бесідах, записаних співробітником служби охорони президента Миколою Мельниченком, беруть участь Кучма та його найближчі помічники — глава Адміністрації Президента Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та керівник СБУ Леонід Деркач, які обговорюють діяльність Гонгадзе і вирішують, як з ним бути. На думку О. Мороза та деяких інших членів парламенту, ці бесіди давали підставу вважати, що президент причетний до зникнення Гонгадзе.
Розслідування кримінальної справи про обставини записів Мельниченка і смерть Георгія Гонгадзе досі залишаються недостатньо з'ясованими. Більшість учасників вбивства Гонгадзе або загинули, або померли. Нині відбуває довічне покарання лише колишній генерал міліції Пукач - безпосередній організатор і виконавець викрадення і вбивства журналіста. Замовники вбивства досі не знайдені.
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
