Лісовози вирушають у гори за здобиччю. Невдовзі в потоці, що стікає з гори, замість прозорої води починає текти болото. Його скаламутили колеса машин. Потім уже починають ревти пили.
У горах за селищем Красноїльськ заготовлюють ліс. Ходила горами нещодавно – одна гора з лісом, а друга – без. Вирубано широкими площами. На землі лише жовта глина з гілляччям, "некондиційним" деревом і пнями. На давніших вирубках увесь цей бардак заростає ожиною, кропивою, будяками і перетворюється на непролазні хащі. Не віриться, що їх реально колись засадити лісом. Ліс засівається сам – подекуди приймаються ялинки чи берізки.
Скільки ж часу мине, поки чагарі стануть лісом – не уявляю.
Досі не до кінця розуміла, як вирубка лісу може бути причиною затоплень сіл і міст. Тепер переконалася, що зв’язок очевидний. Досить провести простий дослід. В горах у лісі виливаємо на землю відро води. Земля під могутніми деревами вкрита багатьма шарами старого листя, аж м’яка і пружинить під ногами. Тому швидко вбирає воду, як величезна губка-килим. А уявіть, що це відро вилили на горі, де ліс вирубано. Там під ногами камінь і глина. Ними вода безперешкодно тече вниз. А дороги для лісовозів – уже готові русла для такої води. На стрімкіших горах посередині таких доріг можна побачити вимиті водою аж до гірської породи яри. Дорогами для лісовозів порізані всі гори в окрузі.
