Чому так важко бути грамотними? Блог Надії Макушинської

Оцей білборд у центрі Чернівців став останньою краплею. Як так виходить, що старшокласники до ЗНО з української зазубрюють купу різновидів складнопідрядних речень чи тонкощі визначення синекдохи – а у вивішених владою оголошеннях помилка на помилці?!

Хіба у кличному відмінку слово "чернівчанин" не вживається? Чи "оточуючий" - то вже не калька з російської? Добре, що восьмикласнику за таку помилку оцінку за переказ знизили б на 2-3 бали.



Як можуть школярі навчитися грамотно говорити й писати, коли у місті на кожному кроці вивіски на зразок "Аполон", "Копійочка", "Агенство" і т.д.? Може б автори ЗНО замість вишукувати якісь екзотичні випадки наголошування спрямували свої зусилля на виправлення очевидних мовних ляпів на наших вивісках, наприклад? Думаю, це б краще допомогло підвищити рівень грамотності.

Помилки в підручниках, у ЗМІ, навіть у відеоуроках уже стали нормою. Я не кажу про стилістично виправданий суржик, як у серіалі про Кайдаша, наприклад. Там він цілком органічно виглядає. Але не може бути органічною безграмотність там, де має використовуватися державна мова. Бо, як писав Василь Стус, "письмо з помилками - то як невимиті руки чи зуби".

Коли слухаю радіо, яке іменує себе першим розмовним, постійно чую щось на зразок "рідкий випадок" (от був він твердим і раптом розтопився), "у порту багато судів" (суден тобто), "немає морей" (то значить і "кози – козей", "брови – бровей") і т.д.

Причому не в прямому ефірі, а у заздалегідь записаних передачах. Коли ж слухачі регулярно вказують на безграмотність, ведучі зневажливо відкидають закиди таких "буквоїдів" і "пуристів".

Ну що тут скажеш? Нема словей:)

Надія Макушинська

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram