Вам що, ви і так це читати не будете. А мені треба. Бо я побився об заклад на пляшку Chivas Regal, що хоча б один раз використаю в колонці про Януковича словосполучення "едипальна реальність". Не знаю, що воно таке, але свої дві пляшки на цій людській біді я вже, можна сказати, заробив. Так що з чистим сумлінням повертаюся до нашого світоча нічим не захаращеного розуму і перманентного джерела гумористичного натхнення. А вже починало останнім часом здаватися, що все – замурували, демони. Страх подумати, скільки зусиль доклали різні Германи, Чепаки і тому подібне оточення, щоб надійно ізолювати свого лідера і не дати йому ляпнути щось на публіці. Але не на такого напали. Розв’язався, вирвався і втік, збиваючи потоками красномовства кожного, хто опинився на його шляху. Першими полягли депутати Європарламенту, перед якими Янукович похвалився успіхами у боротьбі з "демократичною системою". І подарував монетки зі своїм житійним ликом французьким журналістам – щоб котре не забуло раптом, як виглядає переможець демократії. Оскільки ж якраз настало 22 червня, то Янукович ще встиг пофестивалити на мітингу-реквіємі в Борисполі, де заявив: "Наш святий обов’язок перед загиблими... уможливити нові трагедії". Звісно, знайшлися мудрагелі, які прокоментували, що у виконанні Януковича "демократична" замість "бюрократичної" та "уможливити" замість "унеможливити" – це класичні фройдівські обмовки. І що ми, українці, за народ такий, га? Скаже нам людина правду від щирого серця, а ми відразу давай інтерпретувати, шукати якусь едипальну реальність у важкодоступних місцях. Ну, це я так, заради третьої пляшки. А Янукович тим часом деньок відпочив та й зустрівся з інвесторами. І примудрився "в обличчі бізнесу" розгледіти барометр, який підкаже, "в той бік вітер дує чи ні"... Тепер, подейкують, Ганця з Даркою найбільше переживають, щоб їхній президент не роздобув десь випадково курвіметр. Передчувають, либонь, кого він тим приладом забагне вимірювати.
