Коли не останні, на мою думку, люди криють останніми дефініціями міністра торгівлі освітою і наукою Табачника, той, вдаючи щире здивування, вмикає дурака, ніби й не здогадується, за що. Бо за його, Табачника, словами, він, Табачник, є не українофобом, а "українофілом з абсолютно європейським ставленням до України". Під цим ставленням він, судячи з численних статей та інтерв’ю, має на увазі необхідність жорсткого дотримання в Україні так званих європейських моральних стандартів, серед яких – толерантність, неприпустимість ксенофобії, етнічного шовінізму та будь-якої дискримінації за релігійною чи мовною ознакою. Не всі однак вірять у щирість його заяв, зокрема – українські письменники. То їх Табачник називає за це націоналістами і радить брати приклад з таких "моральних авторитетів", як Толстой і Достоєвський: "Нехай Забужко, Андрухович і Жадан йдуть тим самим шляхом". Гаразд, хай буде, скажімо, Достоєвський. Що автор "Ідіота" й "Братів Карамазових" був літературно-психологічним генієм – це майже загальновизнаний факт. Але що він є ще й "моральним авторитетом" для поборника європейських цінностей Табачника – се новина для мене. Тобто, якщо я правильно все зрозумів, Табачник не знаходить жодної ксенофобії у виразах Достоєвського (саме Достоєвського, а не його героїв) "мерзкие полячишки" або "французы, ей-Богу, такой народ, от которого тошнит". Також йому не здається шовіністичною фраза: "Один только великоросс великодушен и смотрит на все национальности без всякой злобы и преднамеренности, тогда как малоросс, например, вечно держит камень за пазухой". Ну і, очевидно, найбільше сподобалося Табачнику авторитетне пророцтво Федора Михайловича: "жидки будут пить народную кровь", "от жидов придёт гибель России". Ні, я, звичайно, й уві сні не хотів би побачити, як "Забужко, Андрухович і Жадан йдуть тим самим шляхом". Мені лише цікаво: якби таке справді сталося, чи визнав би щирий Табачник їх своїми моральними авторитетами?
