Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Мій шеф сказав написати блог. І я почала перебирати: про те напишу – образяться, про тих – припишуть втручання в приватне життя...

Днями прочитала, що навіть Ольга Кобилянська, живучи у нашому милому і маленькому містечку, мала клопіт: зверталася до неї одна мама однієї панянки, що упізнала свою доньку, змальовану під іншим іменем у одному із творів.

Тому писатиму лише про хороших. Не про тих, хто насвинячив, штовхнув, не допоміг, або, боронь Боже, при владі і бреше. А про тих , хто – навпаки. Хто посеред усіх тих, про яких йшлося вище, робить добрі справи. Незвичні та нестандартно. І не задля грошей чи тому, що міліціонер чи пожежник. Поки вони є, ми з вами можемо вільно свинячити і брехати. Той, хто угорі над нами, ще має надію, що не все втрачено.

Директор парку "Жовтневий" Микола Строкань. Про нього мені розповіли відвідувачі: як щоранку обходить кожен куточок парку, як встановив поручні на підйомах,бо про це попросила одна бабуся,а головне – заклав увесь парк гарними дерев’яними гойдалками, скульптурами з дерева і лавочками. Такими, як ніде і ні в кого.

Чому пишу? Бо усю цю красу (а виглядає то, як картинка з фільму про німецьке містечко - "ніби намальоване") директор парку придумав сам. Не плакався, що не виділяють грошей, а взяв фотоапарат і почав фотографувати усе гарне, що траплялося йому в поїздках. Гойдалку сфотографував недалеко від Мамаївців, скульптури – в Криму. Лавочку – у приватному санаторії на березі моря, на облаштування якого витратили не один мільйон гривень (сам він, здогадуєтеся, відпочивав в іншому). Привіз фото, показав їх робітникам у парку (не столярам, до речі), взяли вони гілки сухої акації, яких багато у парку…
Я розмовляла з директором парку, намагаючись зрозуміти, чим відрізняється він від нас, які чекають, доки нам зроблять щось або заплатять (за те, що ми зробимо самі собі ж), ну в крайньому разі – хоча би виділять кошти. Він не розумів, про що я. Розповідав, що людині мало потрібно для життя, що пішов працювати до парку, щоби онучка пишалася ним.. Що один рядочок у газеті "Молодий буковинець" у статті про пенсіонерів, які займаються спортом у парку "Жовтневому" (один із героїв статті сказав, що з приходом нового директора парк змінився до невпізнання), для нього вартує більше, ніж усі гроші світу.
Імені ще однієї світлої, доброї людини я не знаю. Знаю лише, що живе цей чоловік на вулиці Нечуя-Левицького у Чернівцях. Будинок знаходиться біля дороги на схилі, яка взимку перетворювалася завжди на смертельний атракціон. Люди падали, збирали по снігу хлібини і пакети з молоком, які випадали з сумок, кляли владу. А цей чоловік узяв і встановив (за власні кошти!), як розповіли мені його сусіди, металеві поручні.

P.S. Я забула написати, що ще писатиму про світлих і добрих людей. І якщо ви допоможете в цьому, написавши про таких, буду вдячна.
І ще подумалося: ми не завжди готові,мабуть, до зустрічі в житті з такими людьми. Пригадую, 25 років тому по сусідству з будинком батьків оселилися біженці з Вірменії. Господар дому був відомим художником і незвично добрим (як для наших країв). Чомусь полюбляв пропустити склянку під приємну розмову саме з моїм батьком, який навіть зайця ніколи намалювати не міг, не те, щоби поговорити про мистецтво (як то люблять у наших краях). Проте їм було добре і цікаво разом. Коли художник отримав візу і виїжджав до Америки, сказав: "А давайте я на вашому металевому паркані намалюю вам картину. Справжню картину. Безкоштовно. Такого ні в кого і ніде не буде. І вам - пам'ять про мене". І тут невідомо чому тато відмовився. Подякував і відмовився. Я його запитувала потім про причину. Сказав, що сам не знає чому. Було незручно, що людина витрачатиметься на дорогі фарби тощо. Я думаю, що ми просто були не готові.

Тому прошу вас: не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини. Не вмієте самі – не заважайте іншим.
Рейтинг:
(голосів: 4)
15-11-2013, 19:51
Коментарів 0 Переглядів 9495

Теги -
Потужний буревій пронісся Буковиною: наслідки шокували жителів Глибоки – фото
У райцентрі падали дерева, понищивши дахи житлових будинків, а деякі вулиці перетворилися в річки
Верховний суд визнав законним звільнення Ушакова з посади головлікаря Чернівецької обласної лікарні
ВС поклав крапку у судовій тяганині щодо відставки головного лікаря обласної лікарні
На Буковині від удару блискавки загорівся будинок і гараж
Одне загоряння сталося у селі Чудей, інше – у селі Череш на Сторожинеччині
Блоги
Блог Юлії Леськової
Часто у тролейбусі чи в магазині стаєш свідком чужих розмов, особливо, коли забуваєш вдома навушники. Нещодавно таким "випадковим" свідком стала і я.

блог Миколи Кобилюка
Як я вперше скористався стаціонарним валідатором для оплати проїзду в тролейбусі у Чернівцях

Блог Юлії Пацаранюк
Повертаємося до "заводських" налаштувань, як то кажуть!

блог Марини Корпан
Просять допомоги, попри лютий мороз

блог Валерії Чорней
Колись люди навіть билися шляхетно

блог Ігоря Буркута
Що буде далі, сказати ніхто зараз не зможе

блог Катерини Ганц
Про нові "модні" тенденції нічних клубів

блог Ліни Нагірняк, Фото
Те, на чому спекулюють у нас, у Тернополі - успішно працює

блог Лесі Токарюк
До мене звернувся знайомий військовий хірург із Чернівців, який перебуває у зоні АТО

блог Ярослава Волощука
Наче і не дуже помітно, але Україна малюсінькими крочками таки дрейфує до Рашки

блог Оксани Драчковської
Треба підтримувати одне одного, а не дерти сім шкур з ближнього

блог Юлії Боднарюк
Не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини

блог Ігоря Довганя
Свято, але не для всіх

блог Михайла Салітри
Блог Михайла Салітри

блог Олександра Мостіпаки
Про головні події Чернівців та Буковини за останній тиждень

блог Галини Олійник
Чи то так завжди було, чи лише віднедавна, але крадуть тепер усе, що погано лежить.

блог Марини Карасьової
Таку систему боротьби з корупцією у медицині придумав… міністр

блог Людмили Осадчук
Він них важко відмовитись і покупцям, і продавцям
блог Ірини Григоращук
Жити "за блатом" звикли ще з радянських часів
блог Віталія Олійника
Рідні вперше побачили у військовій формі
блог Анни Мячиної
Погляд збоку на засідання Чернівецької міської ради
блог Христі Венгринюк
Отак воно і було: відбув пристрій нічного бачення рік в АТО, переходить далі...
Популярне Коментують
• Новини






«Беріть приклад із Чернівців». Блог Надії Будної
Якщо ми будемо поводитися так безвідповідально, то варто очікувати того, що суворий карантин може повернутися
«То придумане! Немає хворих». Блог Юлії Леськової
Часто у тролейбусі чи в магазині стаєш свідком чужих розмов, особливо, коли забуваєш вдома навушники. Нещодавно таким "випадковим" свідком стала і я.
Традиції добре, але навіщо нищити дерева? Блог Надії Будної
На Трійцю оселю прийнято прикрашати гілками дерев. Та, намагаючись прикрасити свої помешкання, чернівчани щороку обламують десятки дерев
загрузка...
Зниження цін: найкращий час для шопінгу!*

Експерти впевнені, що зараз найвдаліша пора для покупок
[center]Як зупинити коронавірус? «АТБ» закликає носити маски та дотримувати соціальної дистанції*[/center
У "АТБ" є сервіс, який допоможе мінімізувати час, який ми зазвичай витрачаємо на пошук необхідних продуктів і товарів у магазині.
Привітання з Днем Конституції України начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара*

Привітання з Днем Конституції України начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара