Для цього існують дві головні причини.
Перша – цей політичний персонаж має схильність спочатку щось зробити, а потім подумати, чим то може скінчитися.
Друга – країна, якою він керує, є найбільшою економічною та міліарною потугою у світі. Тому від того, куди він поверне голоблі свого воза, залежить надто багато в цьому світі.
Намагання зробити все швидко, різко та максимально радикально не завжди знаходять розуміння у сусідів. союзників, а тим більше в опонентів. Бажання зроби Америку великою знову для когось видається втіленням американської мрії, а у інших викликає ступор від нерозуміння, що відбувається і що може відбутись в наступну мить.
Не минуло і тижня від повернення Трампа до овального кабінету Білого дому, а за цей короткий термін вже відбулося стільки подій. Це наче вибух потужного вулкану. Літаки та гелікоптери падають, митні війни в розпалі. Фінансові біржі потрясає невизначеність. Зона вільної торгівлі між США, Канадою та Мексикою, яка мала діяти до 2026 року, закінчилась взаємними звинуваченнями. Панама та Гренландія намагаються проявити максимальну самостійність, хоча не мають впевненості, що може відбутись за наступні 24 години. Теза про те, що якби він був при владі в минулі чотири роки, то не було б жодних війн та авіакатастроф, нагадує нам наших політиків, що звикли у всьому звинувачувати "поперєдників". Дуже зручна форма перекладати відповідальність із себе на інших, із сучасного на минуле. Хіба ми не чули, яких тільки мертвяків не вішали на учасників "мінських" угод, а тепер ми не знаємо, що нас може очікувати від майбутніх перемовин чи то про мир, чи капітуляцію, а про плани перемоги вже і не згадують. І все потужніше бринить сумнів, чи нас взагалі запросять до тих перемовин.
Колись французи зняли чудову комедію "Фантомас розбушувався". Нам зараз зовсім не до сміху. Бо ми не можемо збагнути – хто нині є тим Фантомасом і чого від нього можна очікувати?
Бо претендентів на цю роль стало надто багато. Ми ж маємо свого, а ще є у нашого північного сусіда, є у Європі, у Америці та за китайською стіною. Вимоги жанру вимагають, аби у кіно все закінчувалося хепі ендом, та ми на жаль не у кіно, а у жорсткій реальності, в якій передбачити фінал набагато складніше та небезпечніше. Містер Джеймс Бонд ( агент 007) легко боровся із втіленням зла - хаосом.
Хаос у світовій політиці проглядається все чіткіше, а от реального Бонда не помітно. Як повернути світову спільноту від ілюзій та марновірних сподівань до реалістичного сприйняття всіх викликів та небезпек? Де ці механізми, організації та структури, що можуть взяти на себе відповідальність за подальший розвиток світової спільноти? Питань більше, ніж відповідей. Хто розрулить наші проблеми – інопланетяни, Бог чи ми самі, обирати нам.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
