Уроки демократії від британської монархії. Блог Ярослава Волощука

Найстарша у світі держава парламентаризму, Велика Британія, наочно показала приклад чіткого функціонування принципів демократичної зміни влади. Не встигли ще до кінця порахувати голоси виборців на їхніх позачергових парламентських виборах, як голова уряду вже колишньої правлячої партії консерваторів виступив із прощальною промовою та подякував виборцям за їхній урок і те, що вони усунули його та його партію від влади. Направда, у нас під час виборів ми такого не пригадуємо. Протягом першої половини дня монарх прийняв відставку попереднього прем’єра та за кілька годин затвердив нового. Оце оперативність! І жодних тобі серіалів із формуванням нового уряду. А чому? Бо паралельно із діючим урядом у парламенті працював і тіньовий (уряд опозиції ), він на кожні кроки діючого мав свої пропозиції та своє бачення вирішення нагальних проблем.

За півтора десятки років перебування при владі консерватори наробили таки багато помилок, немало було і політичних скандалів, тож британці без революцій та майданів вирішили показати їм червону картку. Та, звичайно, головною проблемою є стан економіки. Популістські заходи про вихід із Європейського Союзу та його практичне втілення також додало труднощів у економіці, бо гасла це одне, а спільний ринок та єдині митні правила і відкритість фінансових та трудових ресурсів – це зовсім інше.



Мій племінник, який вже більше тридцяти років проживає у Лондоні, вже більше року сидить в Україні, бо таких скрутних часів із працевлаштуванням ще не було. Тому і не дивно, що консерватори програли із шаленим відривом, з історичною поразкою за останні пів століття. Адже людям мало бачити креативних та неординарних урядовців. Вони хочуть відчувати реальне покращення життя в соціальній політиці, освіті та охороні здоров’я.

Підсумовуючи результати виборів у Великій Британії, нам би дуже хотілось аби і наші політики брали уроки у цієї держави із багатьма століттями досвіду парламентаризму.

Та, будучи реалістами, розуміємо, що нашій "еліті" до такого ще дуже і дуже далеко. Тож, принаймні, робимо висновки для себе і реагуємо не лише на гарні обличчя та білі зуби на передвиборних бордах та листівках, а на реальний управлінських досвід, чесність та патріотизм. Не хочеться бути песимістом, але сподіваюся, що і ми за наступні вісімсот років також досягнемо такогож рівня демократії.

Головне ж для нас те, що лейбористи заявляли та підтвердили сталу підтримку нашої держави, бо для Британії сталість міжнародної політики є тією особливістю, що вирізняє її впродовж багатьох століть. Наш президент анонсував столітню угоду із Великою Британією, тож нам залишається досягти того аби ми протримались ціле століття.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram