Боротьба за мир – головна причина війн. Блог Ярослава Волощука

Нехай не видається комусь надто суперечливою теза, що винесена до заголовку. Війни існують стільки, скільки існує людство. Первісні люди воювали за поживу, самок, самців, кращі печери чи доступи до води. Відколи утворилися держави, почали воювати за золото, рабів, нові території, продовольчі ресурси.

При всій різноманітності розвитку цивілізації існують лише чотири форми отримання доходу: чесна праця, афера, жебракування та захоплення грубою силою. Тож, як не прикро це усвідомлювати, війни будуть і в осяжному майбутньому. Ні створення ООН, ні інших поважних безпекових інституцій не гарантують мирного співіснування. Більшість релігій світу визнають, що існують сили добра та світла, але поруч із ними існують сили зла та темряви. Але з середини ХХ-го століття виник цікавий феномен на арені світової політики - борці за мир. У Союзі навіть була така іронічна фраза – війни не буде, але буде така боротьба за мир, що каменя на камені не залишиться.



Після 1917 року та здійснення жовтневого більшовицького перевороту в Росії виникла нова унікальна ситуація - ідеологічного протистояння. Комуністичні ідеологи проголосили, що їх головною метою є розпалити світову пожежу та досягнути перемоги пролетарської революції у світі. Спроби країн Антанти придушити цю пошесть у зародку зазнали невдачі, тож епідемія демагогічної ідеології стала поширюватись світом. Та за гаслами про рівність і справедливість ховались жорстка тиранія, що призводила до мільйонів жертв. Неможливо віднайти країни, де панувала комуністична влада і не було масових репресій та жертв. А співпраця Сталіна та Гітлера призвела до Другої світової війни та десятків мільйонів жертв. Після перемоги над нацизмом у Німеччині та імперіалізмом Японії в світу не вистачило духу здолати ще і бацилу комунізму. Тож вірус цього людиноненависницького вчення стрімко поширився на Азію, Африку та Латинську Америку. За ширмою головного борця за мир в усьому світі Союз насаджував та поширював все нові і нові диктатури своїх союзників.

Пострадянська Росія, як правонаступниця СРСР, замінила комуністичну ідеологію на парадигму руского міра. Як стверджує їх головний пропагандист Соловйов – ми змінюємо гасло за мир в усьому світі на – Расєя во всьом мірє. Криза на Близькому Сході довела, що інтереси Росії – це дестабілізація та кровопролиття. Чим більше таких пожеж, тим краще для московії. Війна в Україні - лише одна з фаз світової дестабілізації, до якої входять вже згаданий Ізраїль, а ще Балкани, Корейський півострів, Африка, Венесуела та інші регіони.

Борці за мир, то ще одна прихована за гуманістичною обгорткою сила, яка ставить на шальки терезів агресора і жертву, терористів і заручників. Нівелює необхідність справедливість покарання агресора, проголошує замирення між вбивцею та його жертвами. Борці за мир фактично мимовільно виступають із ідеями, що сили світла та темряви мають домовлятись. Це виглядає так наче б то Бог має сидіти із Сатаною за одним столом перемовин. Тож, як не парадоксально але все нові і нові мітинги за мир породжуватимуть все нові вогнища тероризму та агресії.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram